Хто впливає на Трампа: президент УККА Андрій Футей в інтерв'ю про українську громаду та російське лобі

У США проживає 2,5 мільйона американців українського походження. Інтереси кожного з них представляє УККА — Український конгресовий комітет Америки. 

У розмові з "Апострофом" президент Українського конґресового комітету Америки Андрій Футей розповів, наскільки сильно ця організація може впливати на політику США щодо України та які інструменти впливу використовує в умовах напруженості між Вашингтоном і Києвом. 

Крім того, Футей пояснив, як УККА будує коаліції на підтримку України, чому залучає єврейську та євангельську громади, як працює з Конгресом США та як американці українського походження ставляться до Дональда Трампа перед проміжними виборами до Конгресу.

Як українська діаспора впливає на політику США щодо України

– Скажіть, будь ласка, наскільки сьогодні Український конгресовий комітет Америки (УККА) реально впливає на формування політики чинної адміністрації США на українському напрямку? Якщо можна, наведіть кілька конкретних прикладів рішень, на які безпосередньо вплинула наша організація в Америці.

– Український конгресовий комітет Америки засновано у 1940 році. Минулого року ми святкували 85-річчя нашої організації. Наша головна місія — представляти інтереси українсько-американської громади. До нас належить понад 35 національних організацій, а також ми маємо окремі відділи УККА по всій Америці.

Не тільки протягом останніх п'яти років, а й ще з початку війни (треба всім пригадувати, що вона почалася у 2014-му, а не у 2022 році) нам довелося трохи переорганізуватися та змінити пріоритети. А саме — щоб мати більший вплив у Вашингтоні, більший вплив на адміністрацію, якою б вона не була. І, очевидно, щоб мати зв'язки та співпрацювати з двопартійною системою.

Головне, що треба зазначити: варто працювати і з однією, і з іншою партією, незалежно від того, хто є в більшості в Конгресі чи Сенаті в той час. Співпраця — це головне.

Можу сказати, що, на мою думку, українсько-американська громада загалом ще ніколи не була такою активною, як зараз. Щодо адвокації, щодо співпраці зі своїми представниками, конгресменами, сенаторами, губернаторами.

Треба розуміти, що робота йде не тільки у Вашингтоні — її можна вести й на місцях. І ми заохочуємо, щоб співпраця була на місцевому, на рівні штатів і на федеральному рівні.

З адміністрацією все важче. Це нелегка справа. Я не знаю, хто впливає на цю адміністрацію, бо, дивлячись не тільки на політику щодо війни в Україні, а й загалом, виглядає так, ніби вони роблять усе, як вважають за потрібне всередині. Я не думаю, що є багато зовнішніх впливів.

Тому УККА вважає, що потрібно шукати союзників. Ми кажемо, що в Америці є 2,5 мільйона американців українського походження.

Але нам треба співпрацювати — і це наша мета — з іншими національностями: з польсько-американською громадою, з балтійською, з іншими східноєвропейськими громадами. А один із наших головних союзників — це єврейська громада, American Jewish Committee. Бо тоді ми говоримо не як представники 2,5 мільйона людей, а майже як 40 мільйонів американців, які є виборцями.

Останнім часом я особисто звертав значну увагу на те, щоб співпрацювати із союзниками. Якщо я йду в кабінет до конгресмена чи сенатора, я завжди беру з собою когось із американської єврейської громади або з польської. Залежить від того, яке походження має людина, з якою ми зустрічаємося, і які питання є головними.

Тож УККА й надалі бере на себе лідерство в організації громади щодо адвокації — не лише перед адміністрацією, а й перед Сенатом та Конгресом.

З ким у Конгресі та Сенаті співпрацює УККА

– Ви згадали про кабінети. Я читав ваше попереднє інтерв'ю, де ви казали, що коли Трамп уперше переступив поріг Білого дому, ви сказали: "Ми тримаємо контакт із Рексом Тіллерсоном, ми тримаємо контакт із тим і тим".

До кого ви можете ось так просто зайти в кабінет і сказати: "Містере конгресмене, у мене є до вас питання, давайте поговоримо"? На конкретних прикладах — з ким ви підтримуєте такі контакти?

– У Конгресі та Сенаті є дуже багато таких людей. Ми спілкуємося не лише з їхньою командою чи радниками, а й із самими конгресменами та сенаторами. Оскільки я зі штату Огайо, то маю великі зв'язки з представниками саме цього штату: чи то Марсі Каптур, чи Макс Міллер, чи Боб Латта, Майк Тернер, Майк Кері. Тут є прямі зв'язки.

І не тільки я маю ці зв'язки — інші представники Конгресового комітету мають їх на своєму місцевому рівні, залежно від того, де проживає наша екзекутива. Тому щодо членів Конгресу та Сенату питань немає. Ми до багатьох звертаємося на ім'я, ходимо по кабінетах. Якщо нас бачать у Конгресі чи Сенаті, то самі кличуть: "Андрію, привіт!" Тобто зв'язки є.

З адміністрацією набагато важче. Кадри всюди змінюються, і людей, яких ми або я особисто знали від початку, там уже немає. З адміністрацією зв'язки переважно офіційні, через посаду, яку особа обіймає в Білому домі чи в кабінеті. Тому набагато кращі контакти у нас саме в Сенаті та Конгресі.

Як УККА допомагала просувати санкції проти Росії

– Щодо рішень, про які я запитував у другій частині свого питання. Назвіть кілька прикладів рішень американської влади в Сенаті та Конгресі, які ви допомогли проштовхнути або здійснити в українських інтересах.

– Останній приклад — це санкції (законопроєкт Ліндсі Грема). Те, що республіканці зібрали достатньо голосів, щоб винести це на голосування.

У Сенаті були деякі офіси та сенатори, які ще трохи вагалися щодо підтримки. Тоді, як ви знаєте, ці санкції Грема повернулися до Конгресу. Демократи виступали проти в цій справі. І ми включилися в роботу, спілкувалися з ключовими демократами, щоб зібрати достатньо голосів.

На жаль, постачання зброї Україні щоразу затримують. І щоразу у нас є велика кількість конгресменів та сенаторів, які звертаються до Міністерства оборони чи безпосередньо до Білого дому з гострими питаннями: чому це не рухається вперед, чому затримується?

Я б сказав, що щодо майже кожного законопроєкту, який пройшов раніше, немає жодних сумнівів в активності нашої громади. Це почалося ще з 2022 року. Вся велика фінансова та військова підтримка — я певен, що в кожному законопроєкті в цьому напрямку наша громада мала значний вплив, щоб пришвидшити їх ухвалення.

Чи може українська діаспора впливати на Білий дім

– Пане Андрію, ви кажете, що коли затримують зброю, ви приходите до них і запитуєте про причини. Але нещодавно Трамп поставив ці санкції проти Грема на паузу.

Їх мали запровадити. Він тягнув-тягнув, а потім сказав, що ні, ми цього не робитимемо. Чи є в Українського конгресового комітету якийсь план дій? На кого тиснути, з ким говорити, щоб ці санкції таки запрацювали, чи поки що це зробити неможливо?

– Знаєте, у нас постійно є плани щодо подальшої роботи. Ми називаємо це Action Plan — план дій. Ми майже щодня або через день надсилаємо нашим громадам рекомендації.

Це дзвінки до Білого дому з висловленням невдоволення в одній справі або ж подяка, якщо є щось позитивне. Нам треба пам'ятати, що ми не можемо тільки щось вимагати; за позитив треба дякувати. Це дзвінки та емейли до Білого дому, до конгресменів, до сенаторів.

У нас є система, через яку ми надсилаємо громаді головні теми, і люди можуть зі свого комп'ютера натиснути кнопку, і їхнім представникам напряму надсилається запит до того чи іншого кабінету.

У всіх соцмережах — Instagram, Facebook, Substack — постійно триває наша кампанія. Ми просимо громаду активніше включатися. Також є план дій щодо розширення коаліцій, про які я згадував раніше. Дуже впливовою для адміністрації та частини Конгресу є євангельська громада.

З самого початку 2022 року нашим пріоритетом було створити з ними коаліцію. Щоб вони зрозуміли: в Україні відбувається знищення церков і релігії, Росія — не друг релігійним організаціям. На жаль, тут треба показувати жорстокість, показувати все, що зруйновано. Доводиться показувати тіла, які лежать на вулицях, щоб люди зрозуміли, що насправді відбувається.

Тому нашими великими партнерами зараз є консервативні євангельські церкви Америки. Наша місцева громада до них звернулася, сіла з ними і поговорила.

Багато голосувань у Конгресі, де республіканці голосували "за", стали успішними саме завдяки нашій співпраці з євангельськими, баптистськими, протестантськими громадами. Також є співпраця з релігійними діячами в Україні. До нас часто приїжджають депутати.

– Так, у вас і в Києві є молитовний сніданок.

– Це триває вже кілька років, і ми надалі є значною частиною цієї коаліції. Близько тижня тому ми організували так званий Emergency Call — терміновий дзвінок. Ми скликали Zoom-зустріч. Долучилися не тільки члени УККА, а й усі організації, які діють в Америці.

Ми зібралися, щоб кожен поділився своїми думками. Ми представили свою програму — вона є англійською мовою, я можу вам її надіслати. Це чіткий план щодо наступних кроків. Думаю, це відповість на багато питань про наші сьогоднішні плани.

Ми закликали громаду взяти участь, дати оцінку нашій програмі та поділитися порадами: можливо, ми чогось не помітили або маємо зробити щось додатково. Дуже важливо зберігати єдність у нашій громаді, бо в нас є і республіканці, і демократи. Іноді виникають великі непорозуміння. Я завжди кажу: мені неважливо, голосуєш ти як республіканець чи як демократ, мені важливо, щоб ти голосував за тих, хто підтримує Україну.

– Так…

– Є багато республіканців, які підтримують Україну, і є багато демократів. На мою думку, важливо бути членом обох партій. Ми не можемо бути суто однопартійцями тут, у Сполучених Штатах.

Чи об'єднана українська громада у США у ставленні до Трампа

– Ви якраз згадали про єдність, і в мене виникло питання: наскільки одностайною є українська громада у ставленні до Трампа, зважаючи на його останні дії? Чи є розбіжності?

– Так, як ви й сказали, я певен, що є члени громади, які й надалі підтримують його кандидатуру та позицію. Звісно, ми — американці українського походження. Для мене Україна — це пріоритет номер один. Але у нас є і внутрішні проблеми: інфляція, дороге паливо, дороги, стан власної кишені.

Щоб бути чесним, я думаю, що в минулі роки ця внутрішня ворожнеча в громаді щодо підтримки Трампа була більш активною та гучною. Але за останні місяць-два ті, хто дуже активно його підтримував і продовжує підтримувати, трохи стихли. Не те щоб ховалися, але стали тихішими. Таке є. На жаль, є інакодумці.

Ми, як організація УККА, намагаємося зберігати єдність. Звертаємося до людей, щоб у соцмережах вони не накидалися одне на одного, бо це грає на руку нашому ворогу — Росії.

Їхня дезінформація це використовує, щоб розколоти нашу громаду, так само, як вони намагаються розсварити українців із поляками чи іншими національностями.

Як УККА працює з конгресменами, які вимагають санкцій проти Росії

– Ми згадували про роботу УККА з різними конгресменами щодо ухвалення санкцій Грема. Нещодавно 22 конгресмени підписали офіційну заяву про те, що ці санкції потрібно ввести в дію до 18 жовтня. 18 жовтня вже минуло, а санкції ще не запроваджені. 

Наскільки тісно наш Конгресовий комітет взаємодіяв із цими 22 діячами, які оприлюднили заяву? Ви працюєте з ними надалі?

– Так, до нас дуже часто звертаються з офісів конгресменів чи сенаторів. Цього разу лист пішов і в Сенат, і в Конгрес. Нам телефонують ті, хто є спонсорами таких ініціатив, і просять про нашу допомогу. Просять, щоб ми звернулися до наших найсильніших громад, аби ті сконтактували зі своїми сенаторами та закликали їх підписати цей лист. Це вже регулярна практика.

Наш офіс у Вашингтоні отримує дзвінок: "У нас готується лист щодо санкцій, 10 конгресменів уже підписали. Чи не могли б ви звернутися до Філадельфії, Чикаго, Огайо, Флориди, щоб зібрати додаткові підписи?". Треба розуміти: якщо в Сенаті зібрано 12 підписів (а всього сенаторів 100) — це вже непогано. Процес починається, і люди можуть долучатися додатково.

Коли лист уже пішов, ми звертаємося до інших офісів, щоб вони зробили заяву. Я знаю, що після цього були інші офіси, які заявили про підтримку або висловилися негативно щодо рішення президента про послаблення цих санкцій.

Зараз ми знову співпрацюємо з конгресменом Браяном Фіцпатріком, який є співголовою Українського кокусу, щодо можливого внесення його законопроєкту, який би заборонив ці послаблення. Є багато прикладів, коли самі конгресмени пропонують якусь акцію і просять нас звернутися до їхніх колег, щоб ті теж долучилися.

Чому можна відновити санкції за законом Грема

– Ви кажете, що співпрацюєте з Фіцпатріком, щоб він зміг проштовхнути свій законопроєкт про скасування цих послаблень.

Як ви думаєте, наскільки високі шанси, що цей законопроєкт ухвалять? Бо працювати над ним — це одне. У нас у Верховній Раді стоїть високий стос різних документів, і ніхто в їхній бік навіть не дивиться. А от проголосувати — це зовсім інше. То які шанси, що це втілиться в життя?

– Я думаю, що відгук щодо цієї угоди та послаблення санкцій був досить гострим з боку обох партій — і з боку лідерів республіканців, і з боку лідерів демократів. Було багато двопартійних звернень.

Але тут є більша проблема: якщо Конгрес не збирається, то неможливо внести цей законопроєкт. Виглядає так, що спікер Палати представників не скликає сесію. Якщо сесія не проводиться, такий законопроєкт внести неможливо.

Розумієте, у нас залишилося два тижні до виборів. Це жорстока боротьба за те, хто буде в більшості, а хто в меншості. У ці останні тижні нічого не пройде і не буде скликано.

Після виборів, коли вже буде відомо, хто контролює більшість, багато чого можна буде внести в різних проєктах. Тому в найближчі дні я, на жаль, не бачу можливості, щоб це було не те, що проголосовано, а навіть внесено.

– Під час підготовки законопроєкту про санкції імені Грема, наскільки тісно Український конгресовий комітет контактував із самим Ліндсі Гремом, його довіреними особами чи кабінетом, а не тільки з іншими конгресменами?

– Я можу вас запевнити, що наша канцелярія у Вашингтоні була на зв'язку з його офісом і радниками. Ми добре знайомі з головними радниками більшості сенаторів. Очевидно, ми брали участь і у слуханнях комітету на той час. Коли сенатор Грем був у Києві один чи два рази, я мав можливість зустрітися з ним неофіційно. Тому можу запевнити ваших читачів, що ми дійсно маємо такі зв'язки.

Часто ми надаємо свої аргументи. Нас питають нашу думку ще перед тим, як щось буде винесено на голосування. Ми маємо можливість (не щодо всіх законопроєктів, але щодо деяких) надати свої коментарі та пропозиції. Тому контактів та зв'язків з американським Конгресом і Сенатом у нас дуже багато. Нас знають, знають, як до нас звернутися, і з нами співпрацюють.

– Ви кажете, що у вас запитують коментарі. Це просто питання у стилі "скажи, що ти думаєш про цей закон", чи вам пропонують внести туди якісь конкретні положення, мовляв, "що б ти туди вписав?"?

– Буває і так, і так. Переважно просять надати коментарі. Якщо в нас є якісь додаткові рекомендації або щось не подобається, ми, очевидно, на цьому наголошуємо. Це не означає, що все буде враховано, але принаймні є можливість вплинути на остаточні пропозиції.

Що УККА думає про Кушнера та Віткоффа

– Як ви та УККА загалом оцінюєте роль Кушнера і Віткоффа як переговорників? Мені здається, що вони суто по-бізнесовому хочуть укласти якусь угоду, а далі, мовляв, грайтеся самі, без нас. Як ви оцінюєте цих двох як посланців Трампа?

– Я думаю, ви самі дали таку ж відповідь, яку дав би я. Ми не вважаємо їх серйозними людьми. Як бізнесмени, які взагалі не знаються на зовнішній політиці, можуть бути послами чи представниками?

Ми критикували слова Віткоффа про те, що "ворог — сам диявол", але в гуманітарному контексті. Тут немає чого ховатися за словами. Для нас це несерйозні представники, у них зовсім інші інтереси.

На жаль, люди, які могли б бути ефективними послами — як-от колишній генерал Кіт Келлог чи інші — не мають такої можливості.

– Щодо Кіта Келлога. Він зараз ніби поза межами активної американської політики, залишив посаду. Що вам відомо про його сьогоднішню діяльність на користь України? Ми бачили його на Київському безпековому форумі та на кількох інших заходах, присвячених Україні. Наскільки тісно ви з ним зараз контактуєте?

– Так, він був на форумі. Ми разом із ним були на День Незалежності, на Молитовному сніданку. Він і надалі приїжджає, виступає. Американська преса час від часу звертається до нього за коментарями. Нещодавно він говорив не тільки про ці останні події, а й навіть порадив президенту Зеленському далі бомбардувати Росію. Тобто він виступає. Як ви знаєте, його донька Меган дуже сильно підтримує Україну — і словами, і діями.

Останнім часом я особисто не був із ним на зв'язку, але наша організація намагається залучати його, якщо є якийсь вебінар чи слухання в Конгресі щодо української справи.

Колишній віцепрезидент Майк Пенс також виступає на підтримку України, я з ним зустрічався в Києві на Молитовному сніданку. Є люди в самій партії, які могли б відігравати цю роль, але, на жаль, вони її не мають, хоча й продовжують виступати.

– Щодо контактів з Кушнером і Віткоффом. Ми всі розуміємо, які це люди, і щойно дали їм характеристику. Але чи пробує УККА якось вийти з ними на контакт? Чи ви просто спостерігаєте збоку і засуджуєте їх, чи все ж намагаєтеся взаємодіяти?

– Я думаю, що з ними навіть немає сенсу старатися налагодити контакт. Вони мають свою позицію, і я не думаю, що на них хтось зможе вплинути.

Чи має хтось із нашої громади з ними зв'язки — я особисто не знаю. Але в нас і немає такого плану. Ми намагаємося працювати з іншим оточенням, із людьми, які можуть мати вплив.

Наприклад, пастор Марк Бернс. Я та Михайло Савків від УККА були першими, хто зустрівся з ним у Південній Кароліні. Ми заохочували його поїхати в Україну.

Є й інші впливові люди, з якими ми на зв'язку і яким ми постійно доносимо наші головні тези. Але, на жаль, вони також не мають достатнього впливу конкретно в цій справі.

– Але ж Марк Бернс ніби достатньо наближений до Трампа?

– Так, наскільки я розумію, він і далі залишається його духовним пастором та має зв'язки. Якщо подивитися його соцмережі, він нещодавно виставив пост: "Тяжко мені...", опублікувавши фото однорічної дитини, яку щойно вбили (здається, це було в Харкові, біля парку). І він закликав людей подумати: "Хто є дійсним ворогом тут?" Він наголосив, що Україні треба допомагати. Це було буквально вчора чи позавчора. Тобто, є такі люди.

Наприклад, Лора Лумер (я з нею особисто не знайомий). Вона була шалено проти України, а тепер приїхала, побачила все на власні очі — і її риторика дещо змінюється.

У кожного є люди, які їх підтримують і впливають на зміну їхньої думки. Нам треба постійно співпрацювати з тими, хто може впливати на американське суспільство, з тими, хто ще не вірить, що Україні треба допомогти перемогти в цій війні.

Як російське лобі працює у США

– Ми багато говорили про впливи та контакти. Всім відомо, що в Америці є така точка концентрації російської діаспори, як Брайтон-Біч. Наскільки серйозним є вплив російської діаспори в США? Адже є ціле російське лобі. Я читав, що на росіян працюють цілі лобістські компанії. За вашими оцінками, наскільки сильно російська діаспора впливає на американську політику?

– Вони впливають, очевидно. Вони витрачають мільйони доларів на лобістів. Зараз Російська православна церква почала активно ходити коридорами Конгресу та Сенату.

Ворог витрачає шалені гроші на дезінформацію, зокрема на місцевому рівні, щоб розколоти українську громаду, посварити нас із нашими союзниками (Польщею, країнами Балтії тощо).

У Вашингтоні впливові лобістські фірми представляють їхні інтереси — чи то щодо дизелю, чи то щодо санкцій, чи окремих олігархів, чи тієї ж церкви.

На місцевому рівні останніми роками вони сиділи тихо, бо, думаю, боялися. Але за останні пів року через позицію адміністрації та публікації в пресі вони трохи підбадьорилися і почали активізуватися.

Немає якихось величезних битв, але ви згадали Брайтон-Біч. Я також читав, що на День Незалежності чи в якийсь інший день вони виходили і кричали одне на одного.

Ми ніколи не зможемо конкурувати з їхньою фінансовою підтримкою — у нас просто немає таких ресурсів. Тому нам треба постійно говорити правду. Я дуже заохочую нашу громаду йти в місцеву пресу, на радіо, говорити із сусідами. Різними способами треба доносити правду про те, що дійсно відбувається.

Скільки грошей українська громада США зібрала для України

– Готуючись до інтерв'ю, я бачив, як ви звітували про те, що привезли чергову автівку для потреб української армії. Чи є у вас статистика: які обсяги гуманітарної, фінансової та іншої матеріальної допомоги надала українська громада США з 2022 року?

 – Важко назвати остаточні цифри. Хоч ми і намагаємося працювати під однією "парасолькою", кожна організація хоче показати свій результат. Мушу визнати, що кожна організація, яка взялася за гуманітарну допомогу, робить дуже добру роботу, і ми за це вдячні.

Ми, як УККА, зібрали близько 70 мільйонів доларів гуманітарної допомоги. Усе це є у звітах — ми щотижня звітуємо, яка допомога пішла і до кого саме. Здається, цього тижня ми випустили вже 196-й чи 197-й такий звіт.

І це не лише фінансова допомога, яку ми зібрали. Є американські фірми, які надають нам своє приладдя безкоштовно. Наприклад, одна компанія передала нам зимовий одяг та генератори на понад 12 мільйонів доларів. Ця сума не включена у ті 70 мільйонів.

А по всій Америці є багато інших організацій, які передають допомогу на мільйони доларів. Тому назвати загальну суму допомоги від усієї Америки важко, я можу прозвітувати лише за те, що зробив УККА.

Футей відповів на критику діаспори у США

– Останнє питання. Що б ви хотіли сказати українцям в Україні? Поясню контекст: чим ближче до виборів у США, тим більше наші громадяни обурюються діями Трампа і питають: "А де наша українська діаспора? Чому не виходить на мітинги?". Заради справедливості, я бачив новини про кілька мітингів проти послаблення санкцій. Але все ж, що б ви відповіли тим, хто критикує українську громаду в США за певну "бездіяльність" і згадує, як усе було на початку війни?

– Що я можу сказати… Ми стараємося, працюємо 24/7, робимо все, що можемо. У нас немає впливу абсолютно всюди. Як я вже казав, нас 2,5 мільйона на понад 300 мільйонів американців.

Я хочу запевнити українців, що ми з вами. Ми постійно над цим працюємо. На жаль, часом виникають перешкоди, але бажання і старання в нас є. Думаю, є багато позитивних результатів нашої роботи, насамперед із Конгресом і Сенатом.

А на цю адміністрацію ніхто не впливає. Він сам собі на думці. Як зранку встане, що йому насниться, чи з якої ноги він встав — так і день проводить. Це унікальна ситуація. Але ми не зупинимося. Ми постійно працюємо над тим, щоб допомагати нашим братам і сестрам в Україні, які стоять на передовій у цій війні проти жахливого геноциду.

– Тоді я дозволю собі додати ще один штрих. Ми кажемо, що Трамп унікальний, сам собі на думці, і ми не знаємо, що він скаже завтра. Але деякі політичні коментатори говорять, що якщо Трамп програє вибори, то він владу просто так не віддасть і не визнає результатів.

Наскільки висока ймовірність громадянського конфлікту в США? Подібного до того, як це було після виборів президента 2019 року, коли люди вдерлися до Капітолію і казали: "Ми будемо за нього битися, скасуйте вибори"?

– Я продовжую вірити, що в Америці існує верховенство права. Незважаючи на те, що можуть бути якісь агітації, дотримання закону та збереження спокою і надалі існуватимуть у демократичній країні, якою Америка є, була і буде.