На тлі труднощів із просуванням російських військ на фронті Кремль посилює повітряні атаки на Україну напередодні зимового періоду. Москва намагається завдати максимальної шкоди українській економіці, зокрема через систематичне знищення енергетичної та промислової інфраструктури.
Про це пише CNN.
За оцінками експертів, цього року російські війська почали завдавати інтенсивніших ударів по енергетичному сектору України значно раніше, ніж у попередні роки. Водночас перелік об'єктів, які стають цілями російських атак, розширився. Тепер Москва прагне не лише створити проблеми з енергопостачанням, а й підірвати економічну стійкість країни.
Аналітик New Eurasian Strategies Centre Джон Лоу вважає, що нинішня російська повітряна кампанія має чітку мету – завдати руйнівного удару по економіці України. На його думку, європейські партнери Києва не повною мірою усвідомлюють масштаб загрози, перед якою опинилася країна.
Лоу припускає, що Володимир Путін змінив стратегію через відсутність очікуваних результатів на Донбасі. Замість подальших спроб просуватися вперед шляхом нарощування чисельності військ російське керівництво вирішило зосередитися на економічному виснаженні України, намагаючись таким чином змінити перебіг війни.
Своєю чергою, дослідник Східної Європи організації ACLED Крістіан Влас попереджає, що майбутня зима може стати для України періодом надзвичайно складних гуманітарних випробувань. За його оцінкою, критична ситуація може виникнути значно раніше, ніж торік.
Масштаби російських атак відображаються і на кількості жертв серед цивільного населення. За інформацією ACLED, із початку 2026 року внаслідок російських ударів загинули понад 2700 українців. Це найвищий показник із перших місяців повномасштабного вторгнення.
Крім того, протягом року фіксується поступове збільшення кількості російських атак. Якщо у січні було зафіксовано 3650 ударів, то в жовтні їхня кількість зросла до 5532.
Росія намагається підірвати економічну основу України
Об'єктами російських атак дедалі частіше стають не лише енергетичні потужності, а й інфраструктура, від якої залежить функціонування української економіки. Зокрема, під ударами опиняються об'єкти експорту через Чорне море та дунайські порти, промислові склади, залізничні вузли й підприємства металургійної галузі.
Хоча окремі з цих об'єктів можуть мати подвійне призначення, експерти звертають увагу на зростання кількості атак, спрямованих безпосередньо проти цивільної інфраструктури.
Крістіан Влас наголошує, що такі удари мають наслідки далеко за межами пошкоджених підприємств. Фактично йдеться про підрив податкової бази держави, адже зупинка виробництва та експорту позначається на доходах працівників, зайнятості й надходженнях до бюджету.
На думку дослідника, у поєднанні з атаками на аграрний сектор і зерновий експорт дії Росії можуть бути частиною ширшої стратегії. Її мета – одночасно створити кризові явища в різних галузях української економіки.
Керівниця напрямку з питань Росії американського Інституту вивчення війни (ISW) Катерина Степаненко також звертає увагу на розширення географії та характеру російських ударів. Серед цілей, за її словами, опиняються торговельні центри, сховища та складські приміщення.
Вона зазначає, що змінився і час проведення атак. Якщо раніше російські війська переважно завдавали ударів уночі, то тепер дедалі частіше атакують удень. Однією з можливих цілей такої тактики є порушення звичайної ділової активності та паралізація роботи підприємств.
Джон Лоу закликає оцінювати не лише окремі наслідки російських обстрілів, а й їхній сукупний вплив на Україну. За його словами, українська сторона вже перебуває в умовах значного виснаження, а колосальне навантаження на економіку робить нинішній період особливо небезпечним.
Майбутні тристоронні переговори України, США та Росії в Абу-Дабі навряд чи приведуть до суттєвого просування у питанні завершення війни. Російський диктатор Володимир Путін використовує дипломатичний процес передусім для того, щоб стримувати Дональда Трампа від посилення тиску на Москву та поступово послаблювати західну підтримку Києва.