Майбутні тристоронні переговори України, США та Росії в Абу-Дабі навряд чи приведуть до суттєвого просування у питанні завершення війни. Російський диктатор Володимир Путін використовує дипломатичний процес передусім для того, щоб стримувати Дональда Трампа від посилення тиску на Москву та поступово послаблювати західну підтримку Києва.

Таку оцінку у своїй статті для аналітичного центру Atlantic Council висловив Джон Е. Гербст — колишній посол США в Україні.

На його думку, стратегічні наміри Кремля залишаються незмінними: встановити фактичний політичний контроль над Україною. Одним із головних інструментів досягнення цієї мети Москва вважає послаблення міжнародної підтримки української держави, передусім з боку Сполучених Штатів.

Водночас такі плани Путіна суперечать задекларованій меті Трампа — досягненню тривалого миру, за якого Україна збереже суверенітет і матиме надійні гарантії безпеки.

Гербст вважає, що російський президент отримує перевагу завдяки особливому ставленню до нього з боку американського лідера. За оцінкою дипломата, Трамп демонструє незвичну для себе прихильність до Путіна, через що не поспішає застосовувати обіцяні санкції та інші заходи тиску проти Москви, яка продовжує відкидати пропозиції про припинення бойових дій.

Починаючи з весни 2025 року, президент США представив щонайменше шість пропозицій щодо припинення або обмеження війни. За словами Трампа, Володимир Зеленський погоджувався з кожною з них, тоді як російський правитель відмовлявся від усіх ініціатив. Серед відхилених пропозицій був і останній план, який спеціальний посланець США Стів Віткофф передав Путіну під час візиту до Санкт-Петербурга в жовтні.

Які поступки Вашингтон уже зробив Москві

Окрему увагу колишній посол приділив крокам адміністрації Трампа, які, на його переконання, фактично створюють сприятливіші умови для продовження російської агресії та послаблюють оборонні можливості України.

Серед них Гербст називає відновлення постачання російського дизельного пального до США, скасування санкційних обмежень у нещодавно ухваленому законопроєкті сенатора Ліндсі Грема, припинення передавання Україні розвідувальної інформації через супутникові системи Starlink і Starshield, а також розгляд ініціативи Путіна щодо проведення тристороннього саміту за участю Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна.

За оцінкою дипломата, Кремль позитивно сприйняв ці рішення, проте не запропонував Вашингтону жодних зустрічних поступок, які могли б наблизити укладення стабільної мирної угоди.

Після того як Путін відмовився підтримати пропозицію Віткоффа під час його візиту до Москви, російській стороні знадобився хоча б символічний крок назустріч американській адміністрації. Таким кроком, на думку Гербста, стала згода Кремля провести тристоронні переговори на робочому рівні в Абу-Дабі.

Водночас заяви російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова свідчать, що Москва не має наміру відступати від своїх попередніх вимог. Не додає оптимізму й призначення Володимира Мединського керівником російської делегації. Гербст нагадує, що той брав участь у більшості переговорів з Україною від березня 2022 року, однак тоді дипломатичні контакти так і не завершилися домовленостями.

Навіщо Кремль залучив Меланію Трамп до питання евакуації жителів Олешок

Колишній американський дипломат також звернув увагу на участь першої леді США Меланії Трамп у посередництві щодо евакуації українців з Олешок на Херсонщині.

Гербст вважає, що Росія сама створила гуманітарну кризу в місті, перешкоджаючи доставленню продовольства, пального та медикаментів. Коли ситуація привернула увагу міжнародної спільноти, Кремль був змушений реагувати.

На думку автора, залучення Меланії Трамп дало Москві можливість представити вирішення гуманітарної проблеми, до виникнення якої причетні російські війська, як окрему дипломатичну ініціативу. Водночас це дозволило першій леді США отримати помітну роль у відповідному процесі.

Москва виступає проти нової системи безпеки Європи за участю НАТО

Ще одним важливим питанням у контексті переговорів Гербст називає формування нової європейської архітектури безпеки.

Після того як Путін відкинув пропозицію Віткоффа, команда Трампа, схоже, вирішила зосередитися на розробці ширшого плану безпеки для Європи, який міг би бути прийнятним для всіх залучених сторін.

Зокрема, спеціальні представники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер у четвер відвідали Брюссель, де мали обговорити відповідні напрацювання з українськими та європейськими представниками.

Одним із ключових елементів американського підходу є визначення ролі НАТО в майбутній системі гарантування європейської безпеки.

Однак позиція Москви свідчить про відсутність готовності підтримати такий формат. Радник Путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що Кремль наполягає на виході з НАТО колишніх держав Варшавського договору та країн Балтії.

Гербст переконаний, що подібні вимоги Росії навряд чи можуть бути прийнятними для Сполучених Штатів і не сприятимуть стабільності європейського регіону.

Чого очікувати від переговорів в Абу-Дабі

Підсумовуючи, колишній посол США зазначає, що наразі немає підстав говорити про зміну принципової позиції Кремля. Путін продовжує відкидати ініціативи, які не відповідають його вимогам, тоді як адміністрація Трампа, за оцінкою автора, робить символічні кроки замість послідовного посилення тиску на Росію.

Гербст застерігає, що подальше пом’якшення американської політики щодо Москви може лише зміцнити позиції російського керівництва. За таких обставин перспективи завершення війни не покращаться, а ситуація може стати ще складнішою.

"Ніщо не вказує на реальний прогрес в Абу-Дабі. Доки Білий дім задовольняється невеликими жестами, а не реальними поступками, Путін не змінить курсу. Війна не закінчиться. Вона може навіть погіршитися, оскільки вплив Путіна лише зміцниться, якщо Сполучені Штати продовжуватимуть зменшувати свій тиск на агресора. Можливо, єдиним результатом переговорів буде згода на ще один раунд", — підсумував колишній посол США.

Європейські держави побоюються, що адміністрація президента США Дональда Трампа може укласти домовленості з Росією коштом інтересів України та інших країн Європи. Такі побоювання пов'язані з тим, що російський диктатор Володимир Путін не демонструє готовності погоджуватися на прийнятні умови завершення війни.