Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав південний схід і значну частину центральної України, включно з Києвом, "традиційно російськими землями". В Інституті вивчення війни (ISW) розцінюють ці слова як свідчення того, що Москва не відмовилася від намірів встановити контроль над значно більшою територією України, ніж та, яку вже окупувала.
Про це йдеться в аналітичному звіті ISW за 21 листопада 2026 року.
Аналітики наголошують, що висловлювання Лаврова не варто сприймати лише як історичні заяви чи чергову спробу виправдати російську агресію. На їхню думку, вони відображають територіальні амбіції Кремля, які суперечать пропозиціям США щодо припинення війни.
Приводом для оцінки стала заява російського міністра в документальному фільмі про Російську православну церкву, який нещодавно показали на телеканалі "Перший канал". У ньому Лавров стверджував, що Росія має досягти поставлених цілей у війні проти України та подолати нібито русофобію на території, яку сьогодні називають Україною.
Водночас глава російського МЗС фактично поширив претензії Москви далеко за межі тимчасово окупованих територій. До так званих "традиційно російських земель" він зарахував не лише південно-східні регіони, а й значну частину центру країни, зокрема українську столицю.
В ISW звернули увагу, що подібна риторика російського керівництва має тривалу історію. Ще напередодні повномасштабного вторгнення у 2022 році Кремль активно просував наратив про нібито належність більшої частини України до Росії. Згідно з цією концепцією, під контролем Москви мала опинитися майже вся українська територія, за винятком невеликої частини на заході. Після початку великої війни російські посадовці неодноразово поверталися до подібних територіальних претензій.
Аналітики також нагадали, що Росія намагалася обґрунтувати агресію проти України у 2014 та 2022 роках твердженнями про нібито історичну належність їй Харкова, Миколаєва та Одеси.
Окремим інструментом поширення таких поглядів стала концепція так званої "Новоросії". Російська пропаганда використовує цю назву для позначення південних і східних областей України, які Москва намагається представити як невіддільну частину Росії.
Однак, як зазначають в ISW, висловлювання Лаврова виходять далеко за межі цієї концепції. Згадка про центральну Україну та Київ демонструє значно ширший масштаб російських територіальних претензій.
В Інституті вивчення війни також нагадали про свою попередню оцінку причин повномасштабного вторгнення. Однією з головних цілей Москви, за висновками аналітиків, було відновлення повного контролю над Україною після того, як попередні спроби досягти цього політичними та іншими методами зазнали невдачі.
Таким чином, заяву Лаврова в ISW розглядають як чергове підтвердження незмінності максималістських цілей Кремля. Аналітики підкреслюють, що публічні заяви російських високопосадовців про наміри контролювати значну частину України ставлять під сумнів можливість узгодження таких планів із пропозиціями США щодо завершення війни.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав тупиковими пропозиції європейських представників щодо перемир'я в Україні. Він заявив, що переговори не можуть відбуватися без урахування інтересів Москви. Також Лавров озвучив, на досягнення яких цілей буде спрямована позиція Росії на переговорах.