Очільник польського уряду Дональд Туск назвав падіння безпілотника та двох крилатих ракет на території країни як складову свідомої провокації Росії, після чого Варшава негайно привела у стан повної бойової готовності зенітні ракетні комплекси (ЗРК) Patriot.
Про це повідомляє видання Politico.
Боєготовність Patriot та інцидент з російськими ракетами
Як зазначається, через інцидент, що стався 20 листопада на тлі чергової масованої атаки Збройних сил РФ по Україні, польський прем'єр скликав екстрене засідання кризового штабу за участю ключових міністрів, військового командування та керівництва спецслужб.
За інформацією віцепрем’єра та міністра оборони Польщі Владислава Косиняка-Камиша, у трьох різних локаціях на південному сході держави зафіксували падіння двох крилатих ракет Х-101 та одного реактивного дрона.
Окрім батарей Patriot, польська армія розгорнула наземні системи протиповітряної оборони (ППО) Poprad і Pilica+, залучила авіацію та три бригади Сил територіальної оборони.
Особливу увагу приділили захисту стратегічного логістичного хабу в аеропорту Ясенка поблизу Жешува, а також рубежів біля міста Свидник неподалік кордонів з Україною та Білоруссю.
Реакція Варшави на заяви Вашингтона
Інцидент викликав гостру дискусію між партнерами після того, як президент США Дональд Трамп припустив, що російський диктатор Володимир Путін запустив ці "невеликі", за його словами, ракети "помилково".
Туск фактично відкинув таке трактування, зауваживши, що не завжди поділяє оцінки американської сторони щодо подібних загроз. Польський прем’єр зауважив, що у цій ситуації вже ніхто не намагатиметься видати те, що сталося, за незначну випадковість.
Можливий зв'язок із навчаннями союзників
У Варшаві припускають, що повітряна атака може бути прямо пов’язана з військовими навчаннями "Коаліції охочих", які саме відбуваються поблизу міста Нова-Демба на південному сході Польщі.
У військових маневрах, організованих під егідою Франції та Британії, беруть участь 11 країн, готових направити власні військові контингенти в Україну після досягнення режиму припинення вогню.
Раніше Путін відкрито погрожував, що Москва вважатиме будь-які іноземні підрозділи на українській території законними воєнними цілями.
Крім того, інцидент із ракетами стався невдовзі після того, як польські спецслужби прозвітували про успішну превентивну операцію біля кордонів Калінінградської області.
Тоді контррозвідка зірвала масштабну диверсію російських спецслужб із великою кількістю потенційних жертв, основною метою якої було спровокувати гострий конфлікт між Києвом і Варшавою та змусити Польщу зупинити військову підтримку України.
Як розповідав "Апостроф", 20 листопада очільник НАТО Марк Рютте та голова польського уряду Дональд Туск провели термінові телефонні переговори після ситуації з нічним порушенням повітряних кордонів Польщі, на що союзники відреагували підняттям бойової авіації. Рютте рішуче засудив російські удари, наголосив на повній солідарності з Варшавою та пообіцяв надалі посилювати оборонний потенціал блоку й продовжувати підтримку Києва.