Україна має достатні виробничі можливості, щоб виготовляти десятки мільйонів безпілотників на рік і конкурувати з Росією у виробництві засобів ураження. Однак головною проблемою залишається нестача фінансування. Відкриття експорту української зброї могло б допомогти її розв'язати, дозволивши виробникам заробляти кошти на розробку нових технологій та додаткове забезпечення Сил оборони.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів генеральний директор військової компанії "KORT" Вадим Кодачигов.
За словами Кодачигова, виробництво 20–30 мільйонів дронів на рік є цілком реалістичним завданням як для Росії, так і для України. Він наголосив, що український оборонно-промисловий комплекс має достатньо високотехнологічних компаній і виробничих потужностей для нарощування випуску безпілотників. Водночас основною перешкодою є не відсутність технологій чи виробничих можливостей, а брак коштів на закупівлю готової продукції.
"І ще раз наголошу, Україна не має жодного дефіциту в засобах ураження. Жодного дефіциту в засобах ураження в нас немає. В нас є єдиний дефіцит — це дефіцит фінансування закупівлі засобів ураження. Ми можемо виробляти і 20 мільйонів, і 30 мільйонів, і 50 мільйонів дронів ми можемо виробляти. В нас достатньо компаній високотехнологічних", — зазначив Кодачигов.
Він пояснив, що одним із головних джерел додаткового фінансування для українського оборонного сектору може стати відкриття експорту озброєння. За словами керівника компанії, виробники вже пропонували Міністерству оборони відповідний механізм, який передбачає спрямування 10% від експортних контрактів на закупівлю зброї для української армії.
Кодачигов зазначив, що за умови нарощування виробництва до 300–400 млрд грн на рік такі відрахування могли б забезпечити близько 30 млрд грн додаткових надходжень. Це дозволило б Україні самостійно фінансувати частину оборонних потреб, не покладаючись виключно на допомогу європейських партнерів.
"Заважає виключно те, що наша держава досі не розуміє, що єдиним можливим зараз інструментом заробітку цих грошей являється відкриття експорту зброї. На цьому наголошують всі виробники зброї, тому що експорт зброї на даний час, він дозволить, по-перше, озброїти Європу, допомогти їм з розвитком технологій. По-друге, це додаткове фінансування", — зазначив Кодачигов.
Чи працює лазерна зброя та дрони-перехоплювачі проти реактивних цілей
Кодачигов зазначив, що сама лазерна технологія вже існує, але головна складність полягає в системах наведення та утримання променя. Промінь діаметром до 2 сантиметрів необхідно утримувати в одній точці на швидкорухомому об'єкті протягом щонайменше двох секунд.
"Ми проведемо випробування декількох видів лазерної зброї. Лазер працює, але поки що складнощі з системами — це виявлення, верифікація об'єкта і потім фокусування, утримання його в полі зору ще так, щоби турель мала змогу утримувати цю маленьку точечку, не рухаючи. Оце ось базова складність — це саме утримання цієї точки", — пояснив керівник компанії.
Україні потрібні нові засоби перехоплення реактивних дронів
Кодачигов наголосив, що в міру розвитку російських безпілотників наявні дрони-перехоплювачі можуть поступово втрачати ефективність. Зокрема, їхні аеродинамічні характеристики та конструкція крила не завжди дозволятимуть розвивати швидкість, необхідну для перехоплення реактивних цілей.
На його думку, Україні потрібно переходити до розробки малогабаритних ракет із турбореактивними двигунами. Для цього необхідно інвестувати у створення дешевих двигунів короткотривалого використання та вдосконалювати системи наведення.
"Зараз дрони-перехоплювачі в найближчим часом стануть неефективні, тому що форма крила, вона не дозволить розвивати таку швидкість, щоби перехоплювати реактивні дрони. Це ми маємо вже виходити на малого класу ракети з турбореактивними моторами", — зазначив експерт.
Він додав, що особливо складним завданням залишається розробка систем донаведення на рухомі цілі. Для невеликих об'єктів радарне наведення не завжди ефективне, тому перспективнішими можуть бути теплові системи, оптико-електронні прилади або технології захоплення цілі за допомогою штучного інтелекту.
За словами Кодачигова, українські виробники могли б самостійно розробляти такі технології, однак для цього їм потрібні фінансові ресурси.
"Апостроф" повідомляв, що Китай із 18 листопада запровадив нові експортні обмеження щодо безпілотників та окремих компонентів для них. Водночас ці заходи охоплюють не всі деталі, які Росія використовує у виробництві ударних і розвідувальних БПЛА.