Президент Петр Порошенко сегодня назначил руководителем Национального антикоррупционного бюро Артема Сытника. Проведение конкурса растянулось на несколько месяцев потому, что власть не была уверена в лояльности каждого из четырех кандидатов, считает эксперт Международного центра перспективных исследований (МЦПД) Ярослав Ковальчук. По мнению эксперта, которое мы подаем языком оригинала, Артем Сытник имеет большой опыт следственной работы, но теперь ему придется исключительно менеджерскими функциями.
Кількамісячна епопея з призначенням голови Національного антикорупційного бюро (НАБ) нарешті добігає кінця. Сьогодні президент Петро Порошенко призначив на цю посаду Артема Ситника, колишнього слідчого прокуратури з Кіровограду, який змінив правоохоронні органи на адвокатську практику у 2011 році через «незгоду з політикою режиму Януковича».
Проведення конкурсу затягнулося у часі у зв’язку з тим, що українські можновладці не були впевнені у лояльності жодного з чотирьох кандидатів, відібраних конкурсною комісією для проходження спеціальної перевірки.
Якими б сильними чи слабкими не були відібрані кандидати, набагато важливішим було дотриматися процедури, оскільки відбір став першою спробою в українській історії провести прозорий конкурс на заміщення однієї з ключових посад у державі. Якби відбулися спроби маніпуляцій результатами конкурсу (а такі думки в української влади виникали), це б остаточно підірвало довіру до української влади, яка і так не має чим похвалитися у плані проведення реформ.
Занадто довго кадрова політика у державних інституціях в Україні базувалася не на професіоналізмі та прозорості, а на принципах непотизму, партійних квотах, корупції чи «зручності» того чи іншого чиновника для начальства. Подібні підходи зруйнували всі можливі соціальні ліфти для суспільства і тільки розвинули відчуття несправедливості та політичної корупції у всіх сферах політичного життя.
Про нового керівника Національного антикорупційного бюро відомо надзвичайно мало, але його кар’єрний шлях вказує на значний досвід у веденні слідства, а не в управлінні інституціями. Перед ним стоятиме надзвичайно амбіційне завдання стати ефективним менеджером – створити цілком нову установу з розвиненою регіональною мережею, підібрати надійний і професійний колектив, розробити процедури та стандарти їхньої роботи, навчити колектив дотримуватися цих процедур і стандартів та надати конкретні результати своєї діяльності суспільству.
Завдання такого масштабу є непідйомним для однієї людини, а тому голові НАБ потрібно шукати підтримки і у парламенті, і серед громадянського суспільства, і у ЗМІ, і у іноземних партнерів. Враховуючи, що 57% українців визнають першочергову необхідність боротьби з корупцією (результати соціологічного дослідження, проведеного МЦПД у рамках проекту «Національний діалог»), нові антикорупційні органи матимуть союзників у суспільстві. Головне – підтвердити той кредит довіри і ті надії, які покладаються на них українцями.
