Надзвичайний і повноважний посол Ізраїлю в Україні ЕЛІАВ БЄЛОЦЕРКОВСЬКІ у першій частині інтерв'ю "Апострофу" розповів про ситуацію з перенесенням посольства США в Єрусалим, про загрозу з боку Ірану, а також про те, чому його країні необхідно підтримувати хороші відносини з Росією.
- У ніч на 9 травня по передмістю сирійської столиці Дамаска був завданий удар. Як стверджують сирійські ЗМІ, удар був завданий Військово-повітряними силами Ізраїлю. Чи можете ви щось сказати про це?
- В Ізраїлі зараз дуже напружена ситуація. Ми дійсно знаходимося в стані дуже серйозної загрози, головним чином через те, що Іран досить агресивно поводиться.
По-перше, протягом вже багатьох років вони відкрито заявляють, що одна з цілей – знищення держави Ізраїль. Це проявляється раз у раз в різних висловлюваннях їхніх лідерів. Вони говорять про це відкрито. А тепер не тільки говорять, але ще й проводять активну політику.
По-друге, їхня ядерна програма, яка була таємницею, націлена на досягнення в галузі ядерних розробок, створення ядерної бомби. Незважаючи на те, що Іран підписав договір про нерозповсюдження ядерної зброї, тим не менш він проводить приховані розробки. Крім цієї ядерної програми Ірану, ще є програма з розробки балістичних ракет дальньої дії, які вже досягають Ізраїлю. Навіть не тільки Ізраїлю, вони можуть дійти і до Європи.
По-третє, Іран дуже активно підтримує різні терористичні організації – такі як "Хезболла", наприклад. Отож, все це створює для нас дуже велику загрозу. Я б навіть сказав екзистенціальну загрозу. Ізраїль – маленька країна, це, скажімо, практично як Черкаська область. У нас немає стратегічної глибини. І коли якийсь регіон знаходиться під загрозою іранських ракет – це дуже серйозно для всієї країни.
- У такому разі удар по Сирії можна розглядати як попередження Ірану?
- Так, це попередження, оскільки Іран зміцнює свої позиції в Сирії, встановлює там бази, перевозить туди ракети. До цього удару були ракети, спрямовані на Ізраїль. З цих 20 ракет чотири були збиті нашими силами повітряної оборони. Решта не долетіли. Але вся мета цього посилення присутності в Сирії – зміцнити свої позиції щодо створення загрози Ізраїлю.
- Чи може "помститися" Іран за удар по Сирії та розсекречення документів, пов'язаних з розробкою ядерної програми країни?
- Ми завжди готові до різних агресивних заходів. Минуло вже більше 20 років, але тим не менш ми пам'ятаємо, що саме Іран стояв за вибухом в ізраїльському посольстві в Аргентині у 1994 році, за вибухом у єврейському культурному центрі в Аргентині. Знову-таки, Іран підтримує "Хезболла", яка раз у раз проводить терористичні акти проти Ізраїлю, підтримує ХАМАС. Але у нас немає в принципі ніякого конфлікту з Іраном. У нас немає жодних територіальних чи будь-яких інших питань. У нас велика єврейська громада, яка приїхала з Ірану до Ізраїлю, і там так само. Ми не бачимо причин цієї поведінки. Тим не менш у Ірану є жорстка ідеологічна позиція стосовно Ізраїлю. На жаль, ця позиція штовхає і нас на дії у відповідь, адже нам потрібно захищати свою країну.
gallery/1392/86847
- Питання скоріше не про готовність Ізраїлю захищатися, а про готовність Ірану активно наступати. Чи є в Ізраїлі відчуття загрози від Ірану? Чи все, що вони зараз роблять, більше носить провокаційний характер?
- Ні, це не провокація. Це насправді загроза. Кілька тижнів тому Іран послав озброєний дрон, який був збитий над територією Ізраїлю. Ми бачимо біля кордонів посилення присутності Ірану, перевезення зброї. Це вже стратегічний крок, не провокація. І нас це, звичайно, дуже турбує.
- Іран – дійсно велика загроза для всього Близького Сходу. Як боротися стратегічно з таким супротивником?
- Мені здається, що дуже важливий крок у цьому напрямку був зроблений днями, коли президент [Дональд] Трамп оголосив, що американці виходять з договору [про ядерну програму Ірану]. Це був дуже правильний крок. Ми були проти цієї угоди від самого початку. У цьому договорі є дві головні проблеми, з нашої точки зору.
Перша проблема – договір стосується лише ядерної програми Ірану, але не закриває її, а зупиняє на кілька років. Однак після цих кількох років Іран вільно може продовжувати збагачення урану на тому рівні, який необхідний для створення ядерної зброї.
Друга проблема полягає в тому, що цей договір стосується лише ядерної зброї, але не передбачає ніяких обмежень для розробки балістичних ракет або підтримки Іраном терористичних організацій. Тобто це досить частковий договір, в результаті якого Іран отримує легітимацію продовжувати свою агресивну і підривну діяльність на Близькому Сході та в інших регіонах, а також дає можливість отримувати серйозні кошти для розвитку економіки, які зрештою підуть на зброю і підривну діяльність. Тому ми вважаємо, що рішення Трампа і вихід Америки з цього договору – важливий крок для подальшого врегулювання ситуації в регіоні.
- Рішення США – справді серйозний крок, однак пошук консенсусу в міжнародній спільноті щодо цього договору продовжується. Судячи з перших коментарів, інші країни-учасниці цих угод не дуже готові їх розривати. Яка в такому разі подальша їх доля?
- США – досить значний гравець на цьому полі, що вже змусить Іран і в певному сенсі Європу подумати, як можна змінити цей договір, щоб зробити його більш компромісним, включити туди більше факторів і створити таку систему, у якій Іран буде змушений грати за правилами міжнародної спільноти. Без такого підходу ці та інші угоди безглузді.
- На сьогодні Іран – єдина загроза для Ізраїлю? Чи є небезпека і з інших сторін?
- Іран зараз – найголовніша загроза для нас. Крім цього, є дуже великий інтерес прийти до таких умов, які створять сприятливий клімат для мирного договору з палестинцями, з нашими сусідами. У нас вже є мирний договір з Єгиптом. Встановлені хороші відносини з Йорданією. З палестинцями ми робимо спроби домовитися, але там нема з ким говорити. Позиція палестинського керівництва на цьому етапі не зацікавлена в цьому.
- Переміщення посольства США до Єрусалима ускладнило переговори з палестинцями?
- Скажу так: не було, що ускладнювати, з тієї простої причини, що ніяких переговорів з палестинцями немає. На жаль, ми кілька разів заявляли про нашу готовність розпочати переговори, серйозні переговори, без передумов якихось, але поки що не бачимо ні зацікавленості, ні позитивного відгуку.
gallery/1392/86848
- А чому була така реакція Генасамблеї ООН щодо рішення про перенесення посольства? Поки що з великих гравців рішення підтримали лише США. Ви очікуєте якихось наслідків?
- Щодо реакції – є різні причини. Крім того, не потрібно пояснювати, що право кожної країни - вирішувати, де розміщується її столиця. Але потрібно пам'ятати, що ще в 1996 році, якщо я правильно пам'ятаю, Конгрес США ухвалив рішення про переведення свого посольства в столицю Єрусалим. Це було більше 20 років тому. І кожні півроку американські президенти підписували рішення з цього питання. Думаю, що в результаті рішення Штатів все більше і більше країн почнуть переводити свої диппредставництва в Єрусалим. Це вже зробили Гватемала, Парагвай. Зараз Чеська Республіка збирається перевести.
- Ці країни, скажімо так, не дуже авторитетні геополітичні гравці...
- Так, не дуже. Проте слід розуміти, що це тривалий процес, і він вже почався.
- Українське представництво поки не збирається переїжджати?
- Цього ми ще не знаємо. Але зазначу, що США – досить сильний гравець на світовій арені, щоб усе ж впливати на інші країни.
- Наскільки зараз ускладнює відносини з Російською Федерацією той факт, що Росія активно присутня своїм контингентом в Сирії? Зокрема, Володимир Путін став союзником іранців, які підтримують Башара Асада. Чи може це надалі спровокувати якусь конфронтацію між вашими країнами?
- Відносини з Росією для нас дуже важливі, оскільки РФ грає дуже серйозну роль в Сирії. Якщо вона буде намагатися протидіяти свободі дій Ізраїлю в Сирії, для нас виникне серйозна проблема. Тому нам надзвичайно важлива постійна координація між арміями, країнами і нашими лідерами. Для нас це, знову-таки, питання нашого існування.
Продовження інтерв'ю читайте на "Апострофі" найближчим часом.
