Онлайн-сервіс обміну криптовалют Binance наприкінці жовтня зазнав найбільшої в історії кібератаки. Хакери, які найімовірніше пов'язані з тоталітарним режимом Північної Кореї, вкрали понад $6 млрд. Binance компенсувала своїм клієнтам більшу частину викрадених коштів і вже відновила роботу.

"Апостроф" з'ясовував, наскільки небезпечно користуватися криптовалютними біржами в умовах кібератак, що останнім часом почастішали, і як пересічним громадянам, які, незважаючи на ризики, вкладаються в криптоактиви, не втратити свої заощадження.

Найбільша у світі криптобіржа Binance 29 жовтня зазнала потужної кібератаки, в ході якої з неї викрали приблизно $6,4 млрд. Зловмисники виводили кошти через десять блокчейн-мереж, у тому числі Bitcoin та Ethereum.

З самого початку в атаці запідозрили хакерів з КНДР, і трохи пізніше ФБР офіційно поклало відповідальність за неї на північнокорейське угруповання TraderTraitor.

Це не перша кібератака TraderTraitor – раніше вона вже засвітилася у схожих акціях, зокрема, у 2025 році викрала $1,5 млрд з криптобіржі Bybit.

До речі, угруповання може бути пов'язане з Росією, принаймні, відомо, що воно користувалося російськими серверами.

Як з'ясувалося пізніше, хакери отримали доступ до комп'ютерної системи Binance, організувавши кілька фейкових співбесід з інженером компанії, який шукав нову роботу.

Binance виділила на відшкодування збитків від атаки понад $6,34 млрд. Біржа компенсувала клієнтам 95% постраждалих активів, "використавши власні кошти та купівлю токенів для заміни, щоб захистити баланси користувачів".

Одразу після атаки Binance припинила виведення коштів зі своєї платформи, проте відновила його 1 листопада. За даними біржі, у перші години поновлення роботи спостерігався сплеск виведення активів. Чистий відтік коштів становив $3,64 млрд – лише 2,1% активів Binance.

Слід зазначити, що того ж дня, 29 жовтня, коли кібератаки зазнала Binance, зловмисники викрали $2,73 млн з платформи прогнозів Polymarket. Хто стоїть за цією атакою, поки що невідомо, проте повідомляється, що для неї був використаний шкідливий JavaScript-код, який виходив зі зламаного британського сервісу DebugBear.

Неминучі ризики

Криптовалюти вже давно стали частиною нашого повсякденного життя. Будь-кому сьогодні доступні Bitcoin, Ethereum та інші "монети". Їх можна досить вільно та просто обміняти на звичайні гроші, їх можна зберігати у спеціальних гаманцях, а також торгувати ними на спеціальних біржах.

Binance — найбільший і найвідоміший криптовалютний майданчик. Як правило, торгівля на таких платформах йде цілком рутинно і, можна навіть сказати, буденно, але бувають і неприємності, як, наприклад, та, що сталася 29 жовтня 2026 року.

Але наскільки значним є ризик для простих громадян нарватися на подібну аферу?

"Коли людина йде в крипту, вона в будь-якому випадку має бути готовою до того, що це вразлива історія – у будь-який момент ваші гроші можуть бути скомпрометовані та виведені", – заявив у коментарі "Апострофу" експерт з кібербезпеки Сергій Шишкін.

За словами керуючого партнера BlockchainLab Станіслава Подячева, такі платформи, як Binance, як правило, досить добре захищені від зовнішнього впливу.

"Але вони є солодкою ціллю для хакерів, оскільки транзакції в блокчейні є беззворотними", – додав він у розмові з виданням.

Великі платформи в подібних ситуаціях намагаються заморозити кошти, що знаходяться під загрозою, що й було зроблено під час останньої кібератаки:

"Якщо ми говоримо про централізовані стейблкоїни (забезпечені реальними грошима – "Апостроф") – USDT і USDC, то вдалося заморозити майже половину, що досить багато, проте збитки від таких атак вимірюються мільярдами".

Що стосується атаки на Polymarket, то вона, за словами Подячева, технічно була простішою, ніж та  якої зазнала Binance, "але з точки зору користувача можна тільки чекати, що платформи компенсуватимуть збитки з власних коштів".

Проте розраховувати на повну компенсацію втрат навряд чи варто.

"Іноді вони повертають, іноді – ні, іноді повертають не всі, – розповідає Сергій Шишкін. – Ви один на один залишаєтесь з компанією, чия юрисдикція явно не українська, і там немає фонду компенсації вкладів".

Великі компанії, як правило, мають фонди для покриття збитків в результаті кібератак або іншого шахрайства, але дрібніші платформи можуть і не погасити збитки, додає Станіслав Подячев.

"Кожна така платформа є компанією з обмеженою відповідальністю, яка закінчується на капіталі самої компанії. Тому ризик контрагента повинен бути врахований і тут, – пояснює експерт. – Проте, заради справедливості, слід сказати, що подібні ризики є і в банківській системі, і з будь-якою компанією, з якою ми перетинаємось у нашому житті".

Біржа або гаманець  

Як пересічним громадянам, які хочуть купити, а згодом, можливо, і продати (а потім знову купити) якусь кількість криптокоїнів, убезпечитися від шахрайства і не втратити свої накопичення?

"Як мінімум, потрібно розуміти, як це працює. Якщо ви не дуже розумієте, як працює крипта, ви в якийсь момент можете стати жертвою зловмисників, – каже Сергій Шишкін. – Тому головна страховка – це розуміння, що ви робите, як це може все повернутися, прогнозування та планування власних дій хоча б на один крок уперед".

За його словами, великою помилкою багатьох є те, що всі свої криптоактиви вони тримають на біржі.

Особливо це непередбачувано, якщо людина не веде активної торгівлі та використовує коїни переважно для заощадження коштів.

"Майте якийсь надійний – наскільки він взагалі може бути надійним – "холодний" гаманець (пристрій або спосіб зберігання криптовалюти, при якому приватні ключі – секретні коди для доступу до активів – знаходяться повністю в офлайні і ніколи не підключаються до інтернету – "Апостроф"). Біржа – це зручний інструмент для торгівлі, але якщо ви збираєтеся тільки зберігати, тримайте його не на біржі або хоча б розподіляйте по кількох біржах", – каже Сергій Шишкін.

При цьому є ризики навіть у разі використання "холодного" і особливо апаратного гаманця (пристрій, що зовні нагадує флешку або брелок, призначений для безпечного зберігання приватних ключів від криптовалюти, при цьому, на відміну від класичних "холодних" гаманців, він може підключатися до мережі – "Апостроф").

Станіслав Подячев нагадав, що раніше цього року в епіцентрі скандалу опинився найбільший у світі виробник апаратних криптогаманців Ledger – у деяких партіях виробів компанії були виявлені шпигунські чіпи.

Щоб уникнути проблем, радить експерт, апаратні гаманці слід купувати лише на офіційних сайтах виробників.

Штучний інтелект – за та проти

Корпоративні засоби захисту від кібер-шахрайства постійно вдосконалюються (як, на жаль, і самі шахрайські схеми). Однак будь-хто, хто користується криптоактивами, повинен також сам піклуватися про свою кібербезпеку.

"В основному, та тенденція, яку ми бачимо в останні десять років, – це збільшення "соціальної інженерії" в порівнянні з класичним хакерством, коли зламують алгоритми або програми, – розповідає Станіслав Подячев. – Тобто людина стає слабкою ланкою в системі кібербезпеки".

Йдеться про шахрайство, яке, звичайно, поширене не лише у світі криптовалют.

Напевно, кожен хоча б раз опинявся в ситуації, коли в месенджері від друга або навіть близького родича (у якого до цього був зламаний акаунт) приходило повідомлення з проханням про грошову допомогу, а частіше – з пропозицією підтримати добру справу, як правило, проголосувати за юне дарування, яке бере участь у певному конкурсі.

У разі переходу за таким посиланням на телефон або інший гаджет встановлюється вірус та/або шпигунська програма, що призводить до крадіжки особистих даних, наприклад, пароля від банківського рахунку, а іноді — до повного знищення пристрою.

При цьому ризики зростають багаторазово, якщо зловмисники використовують у своїх схемах штучний інтелект, оскільки він знаходить уразливість, про яку можуть не знати навіть фахівці.

"Якщо раніше за атаками подібного рівня (як на Binance) повинна була стояти якась супер-велика організація, і ось зараз усе списують на північнокорейських хакерів, які пов'язані з державою Північна Корея, то погана новина полягає в тому, що завдяки штучному інтелекту такі атаки скоро зможуть здійснюватися з невеликим бюджетом і невеликою командою", – сказав він.

Але є і світла сторона цього явища – адже ШІ може не тільки шахраям допомагати в їхній непристойній діяльності, а й захищати чесних людей від цих самих шахраїв.

"Можна навіть у ChatGPT ввести отримане повідомлення, не відкриваючи посилань, і запитати, наскільки ризиковано це робити, – пояснює експерт. – Тобто, якщо злочинці використовують його для масштабування своєї діяльності, пересічним громадянам треба використовувати його для захисту".