Верховна Рада 28 жовтня ухвалила в першому читанні проєкт державного бюджету України на 2027 рік. Наразі урядовці та народні депутати готують документ до другого читання, яке, як очікується, відбудеться до кінця листопада. Після остаточного ухвалення парламентом закон про державний бюджет передадуть на підпис президенту.

Згідно з проєктом, видатки державного бюджету на 2027 рік становитимуть 7 трлн 272 млрд грн, тоді як доходи — 5 трлн 648 млрд грн. Граничний розмір дефіциту бюджету передбачено на рівні 1,67 трлн грн, або 15% ВВП.

Як і в попередні роки повномасштабної війни, найбільшу частку бюджетних коштів планують спрямувати на сектор безпеки та оборони. На ці потреби передбачено 4 трлн 885 млрд грн — близько 67% усіх видатків державного бюджету.

Водночас навіть за таких масштабів фінансування оборони залишається питання доцільності окремих бюджетних витрат, які в умовах війни можуть не належати до першочергових.

«Апостроф» проаналізував проєкт державного бюджету на 2027 рік, ухвалений у першому читанні, щоб з’ясувати, які видатки можна вважати необов’язковими та чи можливо перерозподілити відповідні кошти на потреби української армії.

Поліція та дороги 

У проєкті бюджету на 2027 рік закладено збільшення видатків на силові структури порівняно з поточним роком. І, якщо фінансування Міністерства оборони має зрости трохи більше, ніж на 9%, то, наприклад, Національної поліції – аж на 30%. 

Чи виправдане таке збільшення витрат на поліцію? 

"Нацполіція – це в будь-якому разі сектор безпеки, – каже у розмові з "Апострофом" засновник інвестиційної групи "Універ", депутат Київради Тарас Козак. – Чи треба піднімати (фінансування) Нацполіції? Треба. Бо ми ж бачимо як поліція занепадає після реформи 2015 року – це й патрульна поліція і не тільки. У них невисокі зарплати, люди працюють по декілька змін, небойових офіцерів змушують патрулювати. 30 млрд грн додаткових на рік в масштабах всієї країни – це небагато".

Що ще викликає здивування з точки зору бюджетних витрат, без яких можна було б обійтися наступного року?  Як завжди, багато питань щодо доріг, які так люблять будувати за нинішньої влади (у проєкті бюджету на 2027 рік наразі передбачено 52,8 млрд грн для Дорожнього фонду).

"Але це – дороги на прифронтових територіях, які розбивають військові автівки вщент, і нічого на фронт не можна підвезти, – каже Тарас Козак. – Тож, якщо заглибитись, то воно й потрібно".

Втім, додає експерт, навряд чи варто виділяти кошти на дороги у таких великих розмірах, а також ремонтувати дороги "в напрямку Буковеля".

"Перероздуто Дорожній фонд – його можна було б зрізати на 15-20 млрд грн, – погоджуєтеся у розмові з виданням координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. – Достатньо багато є в резервному фонді (91,6 млрд грн – "Апостроф"),  і можливо воно не знадобиться, тож і там можна було б зрізати ті ж самі 15-20 млрд грн". 

Вічний телемарафон 

Крім доріг, у влади є ще одна улюблена річ, якої вона, схоже, не готова позбутися і на яку продовжує виділяти значні державні кошти — телемарафон.   

Загалом на фінансування телемарафону, державного іномовлення та Суспільного мовника у проєкті держбюджету на 2027 рік закладено 4,8 млрд грн, з яких лише на "Єдині новини" та телеканал "FreeДом" – 1,62 млрд грн. 

"Це називається красиво – на виробництво та трансляцію програм для державних потреб й іномовлення. Але це просто нонсенс, – заявив "Апострофу" член комітету Верховної Ради з питань бюджету Олексій Гончаренко. – Замість того, щоб підняти зарплати військовослужбовцям, вони відправляють 1,6 млрд на телемарафон, який треба було вже давно закрити". 

Тарас Козак також впевнений, що фінансування телемарафону не виправдовує себе. 

"Все менше глядачів дивляться телевізор, і те, що ми витрачаємо все більше коштів на марафон з державного бюджету… Нам набагато більше потрібно коштів на оборону, – каже експерт. – Якусь суму, напевно, можна (виділити з бюджету) – на підтримку телеканалу "Рада", якісь інші державні (ЗМІ, але платити комерційним учасникам "єдиного марафону", – це просто розбазарювати гроші".

Чиновники та "тінь"

Одна з найбільш суперечливих статей видатків бюджету — фінансування органів влади. 

Глава уряду Сергій Корецький анонсував значне скорочення вакантних, а також оптимізацію існуючих посад у центральних органах державної влади.

Тим не менш, проєктом бюджету на наступний рік передбачено  83,3 млрд грн на утримання державної влади – і це без урахування силових структур. 

Чи дасть скорочення видатків на чиновницький апарат значні ресурси для фінансування війська? 

"Якщо навіть порізати 20% чи 30%, це буде лише декілька десятків мільярдів гривень, – каже Олег Гетман. – Тобто це не вирішує ситуацію взагалі. У порівнянні з витратами на армію, які на сьогодні складають понад 2 трлн грн, це взагалі не ті джерела, де можна щось знайти". 

За його словами, справжній потенціал для збільшення витрат на оборону держави, в тому числі, на зарплати військовим, знаходиться не в скороченні бюджетних видатків (крім вищезазначених, таких як Дорожній фонд, телемарафон) а у збільшенні надходжень від міжнародних партнерів та "детінізації" економіки. 

"І в цьому напрямку "лежать" сотні мільярдів гривень. Але для цього треба виконувати наші зобов'язання, треба проголосувати низку змін до нормативно-правових актів", – резюмував експерт.