Доходи Російської Федерації від експорту сирої нафти та нафтопродуктів у листопаді зменшилися через зниження обсягів експорту та послаблення цін. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), ці доходи досягли найнижчого рівня з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Про це пише агентство Reuters.
Економічно важлива для Росії енергетична галузь перебуває під зростаючим тиском через удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах і трубопроводах, а також через західні обмежувальні заходи, спрямовані на покарання Москви за війну, зазначає агентство.
У жовтні Вашингтон посилив тиск на Кремль, запровадивши санкції проти найбільших російських нафтовиробників — "Роснєфті" та "Лукойлу".
Паризьке агентство IEA повідомило, що доходи Росії від експорту сировини та палива в листопаді знизилися до $10,97 млрд, що на $3,59 млрд менше, ніж за аналогічний місяць минулого року.
Загальний експорт нафти та палива з Росії за місяць скоротився приблизно на 400 тис. барелів на добу, до 6,9 млн барелів на добу. Це відбулося внаслідок того, що покупці оцінювали наслідки та ризики, пов'язані з посиленням санкцій. У результаті ціни на Urals впали на $8,2 — до $43,52 за барель, що призвело до найнижчого рівня експорту з лютого 2022 року.
"Варто зазначити, що загальний морський експорт (Росії) через Чорне море впав на 42% до 910 тис. барелів на добу, що стало складним через нещодавні українські атаки на кораблі та об'єкти так званого "тіньового флоту", — йдеться у звіті IEA.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Агентство також зазначило, що видобуток російської нафти минулого місяця знизився до 9,03 млн барелів на добу, тоді як у жовтні він становив 9,24 млн барелів на добу. Видобуток був приблизно на 500 тис. барелів на добу нижчим за листопадову квоту, встановлену для Росії Організацією країн-експортерів нафти та її союзниками (групою ОПЕК+).
Водночас IEA повідомило, що постачання сирої нафти в Казахстані зросло на 120 тис. барелів на добу з жовтня до 1,81 млн барелів на добу минулого місяця. Цей обсяг на 330 тис. барелів на добу перевищує квоту ОПЕК+ для Казахстану.
Нагадаємо, що Казахстан у середу, 10 грудня, оголосив про рішення перенаправити частину нафти, видобутої на родовищі Кашаган, до Китаю та іншими маршрутами. Це сталося після того, як минулого місяця український безпілотник завдав удару по Чорноморському терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) на території Росії.
