Заборона на експорт газу могла послабити стимули для приватних компаній інвестувати у видобуток, тоді як контрольований продаж надлишку за кордон дав би галузі додаткові кошти для розвитку.
Про це заявив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
За його словами, до повномасштабної війни приватні газовидобувні компанії активно нарощували виробництво і в окремі роки наближалися до 5 млрд кубометрів. Після падіння внутрішнього споживання та заборони експорту ринок збуту звузився, а разом із ним — і мотивація вкладати кошти у новий видобуток.
«Споживання впало. Ринок, що залишився промислових, частково захопив “Нафтогаз”. І в результаті вони вирішені були скорочувати видобуток. Перше, приватні компанії. І не було сенсу інвестувати ніяких грошей», — зазначив Омельченко.
За його оцінкою, за останні 4,5 роки Україна могла недоотримати близько 6 млрд кубометрів газу через скорочення видобутку приватним сектором.
«А якщо б ми ці 6 мільярдів експортували, то не 6, а хоча б половину, які втратили, повернули. Це ж величезні гроші, які теж можна було вкласти в видобуток і ще більше нарощувати», — наголосив експерт.
При цьому Омельченко виступає за модель, прив’язану до реального балансу газу в країні: якщо ресурсу достатньо — надлишок можна продавати, якщо виникає дефіцит — імпортувати.
«Тому я взагалі схильний до того, щоб у нас ринок газовий був такий же відкритий, як і ринок електричної енергії. Тобто коли у нас є потреба, ми купуємо, коли профіцит, ми продаємо», — підсумував Омельченко.
Раніше голова підкомітету Верховної Ради з питань енергозбереження та енергоефективності Сергій Нагорняк заявив, що Україна може розглядати частковий експорт газу приватного видобутку, але рішення має враховувати інтереси внутрішнього ринку та потребу компаній зберігати економіку видобутку.
