У жовтні 2026 року обсяги морського імпорту бензину до Росії досягли 390 тисяч тонн, що свідчить про кардинальну втрату багаторічного статусу РФ як великого експортера нафтопродуктів та демонструє критичну вразливість її паливної інфраструктури перед українськими повітряними атаками.
Про це пише Financial Times.
Географія постачань та порятунок внутрішнього ринку
Як йдеться у статті, удари Збройних сил України по російських нафтопереробних заводах спровокували в РФ найглибшу паливну кризу з моменту розпаду СРСР.
Частково стабілізувати ситуацію вдалося завдяки екстреним адмінзаходам і різкому нарощуванню закупівель за кордоном. Пальне почали везти з Марокко, Єгипту, Туреччини та Індії (де всі постачання забезпечує завод "Вадінар"В, що працює переважно на російській сировині).
Згідно з даними FT, морське постачання стартувало у липні. Щоб убезпечити танкери від українських безпілотників у Чорному морі, вантажі спрямовують до північних гаваней — на Балтійському узбережжі поблизу Санкт-Петербурга та на Білому морі.
Окрім морських маршрутів, Росія активно залучає сусідні країни:
- Білорусь: за підрахунками центру Beroc, із липня Росія отримала понад 600 тисяч тонн білоруського бензину. Заради цього Мінськ згорнув експорт на інші ринки та завантажив свої НПЗ майже на максимум.
- Казахстан: із літа відвантажив до Росії ще 8 тисяч тонн пального.
Провідний аналітик компанії Kpler Суміт Рітолія зауважує, що широка географія постачальників вказує на системну проблему: імпорт перестав бути тимчасовою латкою для окремих регіонів і перетворився на необхідну умову для балансування російського внутрішнього ринку.
Зниження виробництва та загроза нових атак
За оцінками аналітика московської фірми Finam Сергія Кауфмана, обсяги випуску бензину в Росії впали на 13–18% порівняно з початком цього року. При цьому фахівці попереджають, що криза може поглибитися, адже атаки тривають.
Українські сили цілеспрямовано виводять із ладу найбільші та технологічно найскладніші НПЗ, які виробляють значно більше бензину, ніж старіші підприємства. Тому втрата 1 мільйона барелів добової переробки на таких заводах б'є по ринку набагато болючіше за аналогічне падіння на простіших об'єктах.
Старший науковий співробітник Центру Карнегі "Росія-Євразія" Сергій Вакуленко повідомив, що наслідки ударів уже вийшли за межі звичайних незручностей і переросли в серйозні економічні проблеми. За його прогнозом, якщо Україна збереже поточні масштаби та періодичність атак (раз на два-три тижні) упродовж найближчих місяців, це може докорінно змінити механізми функціонування всієї російської економіки.
Як розповідав "Апостроф", за даними Reuters, від 10 листопада, протягом одного тижня українські атаки порушили роботу дев'яти з 35 найбільших російських НПЗ. Галузеві джерела видання оцінювали скорочення фактичної переробки нафти приблизно на 30% — до 200 тис. тонн на добу.