Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не зміг переконати європейських лідерів залучити заморожені активи Росії для допомоги Києву через відсутність підтримки з боку Франції. Про це пише Financial Times, зазначаючи, що команда Емманюеля Макрона у приватних розмовах висловлювала сумніви щодо законності такого рішення та попереджала про фінансові ризики для Парижа.
Вони також зазначали, що країна, обтяжена боргами, матиме складнощі з наданням національних гарантій у разі, якщо активи доведеться повернути Москві.
Коли дедалі більше країн стали на бік Бельгії, де зберігається основна частина активів, Макрон приєднався до них, фактично "поховавши" ідею.
"Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити", — прокоментував ситуацію високопоставлений дипломат ЄС.
Він додав, що французький президент зараз настільки слабкий, що "у нього не було іншого вибору, окрім як сховатися за спиною Джорджії Мелоні".
Як зазначено, ця ситуація свідчить про зміну ролей у ЄС: Берлін прагне активних дій, тоді як Париж став "гальмом" через внутрішню нестабільність.
"Саме Париж зараз не в змозі виконати свою частину угоди", — констатував аналітик Муджтаба Рахман.
Дисбаланс між лідерами руйнує перспективи перезавантаження франко-німецького механізму, який раніше був головним рушієм політики Євросоюзу, додає FT.
Що передувало
18 грудня у Брюсселі стартувало дводенне засідання Європейської ради, де лідери країн-членів ЄС мають визначитися з формою фінпідтримки України на 2026-2027 роки.
Видання Politico писало, що у Брюсселі національні лідери та високопосадовці Європейського Союзу (ЄС) кілька годин проводили інтенсивні окремі переговори, намагаючись вирішити свої розбіжності щодо способів фінансування України. Обговорення зайшли в глухий кут і затягнулись до ночі.
Зеленський раніше заявляв, що Україна потребує від європейських партнерів €90 млрд на наступні два роки.
Європейська рада затвердила пакет довгострокової фінансової допомоги Україні на суму €90 млрд, розрахований на 2026–2027 роки. Ці кошти надаються у формі безвідсоткового кредиту для забезпечення оборонних та бюджетних видатків країни в умовах повномасштабної війни.
