В Україні зовсім скоро почнеться опалювальний сезон, і згідно з різними прогнозами, зима буде найскладнішою з початку російського вторгнення, незважаючи на твердження представників влади про те, що країна підготувалася до нинішнього осінньо-зимового періоду краще, ніж рік тому.
"Апостроф" розбирався, в якому стані Україна підійшла до опалювального сезону, де сконцентровані основні проблеми та ризики, а також як довго доведеться залишатися без води, тепла та світла у домівках.
З початку жовтня в Україні знову вимикають електроенергію. Графіки відключень діють у Києві, а також у низці областей.
Головна причина відключень – ворожі обстріли об'єктів енергетичної інфраструктури, які інтенсифікувалися восени.
Однією з найсерйозніших cтала атака 39 балістичними ракетами по Києву та передмістям, а також по Харківському регіону у ніч на 14 жовтня. Під обстріл потрапили всі три столичні ТЕЦ, одна ТЕЦ у Харківській області, а також кілька електропідстанцій.
Внаслідок атаки відбулися масштабні відключення електроенергії в низці регіонів, зокрема в столиці; при цьому в Києві в деяких районах також тривалий час не було водопостачання. Крім того, у столиці певний період не працювали наземний електротранспорт і метро.
Знову без світла
Для багатьох українців відсутність світла, хоча б на кілька годин на день, знову стає рутиною. Як правило, після відключення електрики знижується напір води в кранах, гаряча вода стає теплою, а іноді і зовсім пропадає.
І це – лише середина жовтня. Ще відносно тепло та світло, і немає потреби в опаленні. А чого ж чекати з настанням холодів?
Як і в попередні воєнні роки, основний фокус – це енергопостачання.
"У прифронтових регіонах свої проблеми, але ми бачимо, що і в інших регіонах росіяни постійно б'ють по підстанціях, і це призводить до руйнування системи передачі електроенергії – не до обмеження, а саме руйнування, – сказав у коментарі "Апострофу" голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. – Йдеться про відсутність електроенергії у більшій частині України – за винятком, напевно, західних областей, які мають можливість залучати імпорт".
Втім, росіяни можуть атакувати і підстанції, які забезпечують передачу імпортної електроенергії, і в цьому випадку проблеми будуть ще серйознішими:
"Як ми розуміємо, завдання росіян – занурити Україну повністю в гуманітарну кризу, щоби електроенергії не було по 20-22 години (на добу). І це та реальність, яка може нас чекати".
Перебої з енергопостачанням безпосередньо впливають на ситуацію з водопостачанням.
"Якщо ми говоримо про подачу води, то все залежить від того, чи будуть запитані насоси, які відповідають за роботу каналізаційно-насосних станцій, – розповідає Олег Попенко. – Якщо водоканал не готовий, якщо генератори не встановлені, подача води буде ускладнена. Тому відсутність електроенергії може призвести до зупинки як водопостачання, так і водовідведення".
Опалення під питанням
Окрема тема – опалення. У Києві вже починають підключати до теплопостачання лікарні, дитячі садки, школи, але житлові будинки навряд чи будуть з теплом раніше за листопад.
Якщо загалом будуть.
Ситуація з опаленням залежить від регіону.
Де вона найгірша?
"Київський регіон. Можуть бути проблеми в Одеському регіоні, тому що він також енергодефіцитний. Можливо також, що ворог атакуватиме Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпро – там теж можуть бути проблеми, хоча не думаю, що такі ж критичні, як у Києві. Крім того, Харків і, звичайно, Херсон. А також Суми, Чернігів", – розповів виданню директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Олег Попенко додає, що у Херсоні опалювального сезону, найімовірніше, взагалі не буде. Крім того, за його словами, ситуація на Київщині буде дуже складною.
Загалом, те, як в Україні пройде опалювальний сезон, багато в чому залежатиме від можливості захищати критичну інфраструктуру.
"Все залежатиме від того, як нам вдасться посилити протиповітряну оборону. Якщо протягом місяця вона суттєво посилиться, тоді можна буде очікувати, що осінньо-зимовий період буде не гіршим, ніж минулого року. Якщо не зможуть її посилити, – може бути гірше. Я не можу це стверджувати, але буде дуже складно", – резюмував Володимир Омельченко.
Головний фокус – Київ
Довгий час найбільш захищеним від повітряних атак містом України залишався Київ, що й зрозуміло — тут розташовані так звані "центри прийняття рішень", закордонні дипломатичні установи.
Проте останнім часом ситуація значно змінилася. По-перше, ворог зосередив на Київському регіоні головні удари. По-друге, зараз Україна фактично не має засобів протидії ударам балістичних ракет, а реактивні БПЛА становлять серйозну загрозу.
"Ми бачимо влучення по ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та ТЕЦ-4, і що, фактично, жодних варіантів захисту цих об'єктів немає, і це означає, що 70% Києва залишаться без опалення, якщо у нас не буде “енергетичного перемир'я", – каже Олег Попенко.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко не такий песимістичний:
"Всі зусилля міжсезоння були спрямовані на те, щоб працювало опалення в умовах відключення електрики. А також щоб хоча б базово працювала каналізація".
За його словами, складнощі виникнуть лише в тому випадку, якщо буде зруйнована конкретна ТЕЦ або котельня, оскільки знадобиться час на відновлення, плюс "не в усіх районах Києва є можливість переключитися на альтернативні джерела тепла".
Щодо електрики, то, на думку експерта, за продовження регулярних ворожих обстрілів відключення в столиці будуть регулярними.
"У Києві планувалося встановити приблизно 180 МВт муніципальних потужностей (енергогерерації), і до цього ще від приватних інвесторів, наскільки мені відомо, – близько 60 МВт. Враховуючи, що критичній інфраструктурі Києва – опаленню та водоканалу – потрібно десь 170 МВт, для базових потреб міста цього буде достатньо навіть у максимально скрутному становищі, – розповідає Олександр Харченко. – На сьогодні, наскільки мені відомо, близько 80 МВт муніципальних вже працюють, а все інше – в останніх фазах завершення.
І приватних теж не менше 40 МВт вже у використанні, і решта – в останніх фазах завершення. Тобто, в принципі, певна децентралізована генерація у Києві вже є, але треба розуміти, що вона може допомагати критичній інфраструктурі, але не домогосподарствам".
Таким чином, взимку ситуація в столиці обіцяє бути складною, але все ж таки не катастрофічною:
"У нас буде опалення, у нас буде вода, але електрики в стандартному сценарії не буде по чотири-шість годин на добу, а якщо будуть дуже масовані атаки, і буде холодно, в якісь моменти можливий варіант, коли, навпаки, електрика буде всього по чотири-шість годин на добу".
