Українська металургійна промисловість переживає один із найскладніших періодів від початку повномасштабної війни. Галузь одночасно потерпає від російських атак на підприємства, високої вартості логістики, труднощів з експортом та нових вимог європейського ринку.
Про це пише Kyiv Independent.
25 вересня найбільша сталеливарна компанія України ArcelorMittal Кривий Ріг повідомила, що поки не може відновити виробництво сталі після серії російських ракетних ударів. За даними видання, від початку серпня металургійні підприємства зазнали щонайменше дев'яти окремих атак із застосуванням балістичних ракет.
Минулого року металургійний сектор забезпечував близько 7% ВВП України та давав роботу десяткам тисяч людей. Нинішній рік представники галузі називають найважчим із 2022-го, коли внаслідок російської окупації та руйнування "Азовсталі" і Маріупольського металургійного комбінату Україна втратила близько 40% сталеливарних потужностей.
За словами президента галузевої асоціації Ukrmetallurgprom Олександра Калєнкова, останні атаки могли завдати металургійним підприємствам збитків майже на $100 млн. Удари пошкоджують ключове обладнання, зокрема доменні печі, що ускладнює виробництво чавуну — основної сировини для виплавки сталі. Наразі роботу зі сталлю призупинили три найбільші компанії — Metinvest, Interpipe та ArcelorMittal Кривий Ріг.
"У нас насправді немає іншого вибору. Інакше нам доведеться зупинити виробництво до кінця війни, яка може тривати багато років, і я сумніваюся, що за цей час ми зможемо зберегти наших працівників", — сказав Калєнков.
Водночас російські удари є не єдиною проблемою для українських металургів. Через обмежені можливості використання морських портів компанії втратили колишні умови для експорту та імпорту через Чорне море. Альтернативні сухопутні маршрути значно дорожчі. За оцінкою Metinvest, перевезення окремих вантажів залізницею або через польські та румунські порти обходиться на 50–60% дорожче.
Додатковий тиск на галузь створюють торговельні правила ЄС та вимоги у сфері скорочення викидів вуглецю, які ускладнюють роботу українських виробників на європейському ринку. Представник Metinvest Олександр Водовіз зазначив, що підприємства змушені одночасно відновлювати пошкоджені потужності та вкладати значні кошти у декарбонізацію.
"Українські виробники не можуть фінансувати масштабну декарбонізацію, постійно відновлюючись після ракетних атак", — наголосив Водовіз.
На початку вересня представники металургійної галузі повідомили прем'єр-міністру Сергію Корецькому про критичну ситуацію та запропонували створити спеціальний фонд за аналогією з Ukraine Energy Support Fund. Передбачається, що його кошти могли б використовуватися для придбання критично необхідного обладнання та проведення термінових ремонтів на підприємствах.
Також галузь закликає забезпечити великим металургійним компаніям доступ до фінансування міжнародних фінансових організацій. Серед запропонованих заходів — часткова компенсація Україною та європейськими партнерами підвищених логістичних витрат.
Одним із ключових чинників для відновлення металургії представники галузі вважають повернення повноцінної логістики через Чорне море. Це могло б зменшити витрати на транспортування та водночас відкрити ширші можливості для експорту залізної руди. Така експортна діяльність дозволила б підприємствам отримувати валютну виручку навіть у разі, якщо швидке відновлення сталеливарного виробництва буде неможливим.
За даними Kyiv Independent, 23 вересня 51 країна підтримала спільну заяву на полях Генеральної асамблеї ООН щодо відновлення чорноморського торговельного маршруту. Водночас Росія, як зазначає видання, наразі не демонструє готовності припинити атаки на українські порти та цивільні судна.
Навіть за умови державної та міжнародної підтримки відновлення металургійних потужностей потребуватиме щонайменше кількох місяців і десятків мільйонів доларів. Представники галузі розраховують, що за відсутності нових російських ударів підприємства поступово зможуть повернутися до роботи. Наразі ж, за словами Калєнкова, головним завданням для української металургії залишається збереження виробництва та працівників.
Після російських ударів у серпні-вересні зупинилися «Запоріжсталь», «Каметсталь» та ArcelorMittal Кривий Ріг, а виробництво сталі лише за серпень скоротилося на 57,3%. Враховуючи, що металургія «тримає на собі» 40% роботи портів і залізниці, потрібні дієві кроки по відновленню галузі.
