РФ націлилася на телекомунікаційну інфраструктуру України. Лише останнім часом ворог знищив ракетно-дроновими ударами об'єкти деяких провайдерів зв'язку та інтернету, а також дата-центри у Києві, при цьому росіяни системно виносять національну телеком-інфраструктуру з початку вересня.
"Апостроф" з'ясував, чи можуть ворожі атаки залишити українців без мобільного зв'язку та інтернету, і що треба робити бізнесу та населенню, аби підступні плани РФ не реалізувалися.
Після здійснення масованих ударів по об'єктах енергетики, логістичних хабах, складах продовольства та ліків, автозаправках ворог знайшов нову ціль – телекомунікаційну інфраструктуру України.
В ніч на 23 вересня внаслідок обстрілів були пошкоджені дата-центри у Києві провайдерів UTELS та "Павутина", внаслідок чого частина їхніх столичних абонентів залишилася без доступу до інтернету.
У своєму ТГ-каналі "Павутина" уточнила, що внаслідок ворожих атак постраждали кілька локацій цифрової інфраструктури, через що без сервісу залишилася майже половина мережі компанії.
"Масштаб завданих нашій інфраструктурі руйнувань — колосальний. Пошкоджено критично важливе обладнання та лінії зв’язку", – повідомили у компанії.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Проте вже того ж дня "Павутина" поновила зв’язок для своїх абонентів через резервні потужності.
За схожою схемою ситуація вирішувалася і в UTELS, тож ввечері компанія відрапортувала про повне відновлення мережі.
Втім, у ніч проти 24 вересня Росія завдала нових ударів по об'єктах телекомунікаційної інфраструктури у Києві. Зокрема, постраждали такі інтернет-провайдери, як CityHost.UA, KIEVNET, Домонет, FAUST, Etherlink. Також з'явилися повідомлення про знищення дата-центру, в якому знаходилися потужності хостинг-провайдера MiroHost.
Залишаємось на зв'язку
Майже три роки тому – у грудні 2023-го – мільйони українців на декілька днів залишилися без мобільного зв'язку та мобільного інтернету, адже найбільший оператор електронних комунікацій країни – компанія "Київстар" – зазнав руйнівної кібератаки, на повне усунення наслідків якої знадобилося більш ніж десять днів.
Звичайно, хакерські атаки можливі й у майбутньому – і не тільки проти "Київстару", а й проти інших інтернет-операторів та операторів мобільного зв'язку (та й взагалі проти будь-яких телекомунікаційних об'єктів, в тому числі, державних установ, банків тощо, що насправді й так відбувається час від часу).
Втім, події останнього часу показують, що телекомунікаційна інфраструктура вразлива не тільки перед кібератаками, а й перед цілком "конвенційною" зброєю.
Абоненти "Київстару" з полегшенням усвідомили, що після останніх обстрілів Києва та інших українських міст проблем зі зв’язком не виникло, але чи існують відповідні ризики у разі продовження ворожих атак?
"В умовах війни "Київстар" постійно працює над стійкістю мережі та безперервністю надання послуг. З міркувань безпеки ми не коментуємо стан окремих об’єктів інфраструктури, можливі збитки чи оцінки подальших ризиків. Компанія продовжує надавати послуги клієнтам і оперативно реагує на всі виклики, пов’язані з воєнними обставинами", – повідомили "Апострофу" в пресслужбі компанії.
Наразі жоден з національних операторів мобільного зв'язку не повідомляв про проблеми в роботі, але українцям треба бути готовими до непередбачуваних ситуацій (і це стосується не лише телефонії, а й мобільного інтернету, адже оператори надають ці послуги пакетно).
"Абоненту простіше знаходитись в мережі оператора фіксованого зв'язку, підключати інтеренет за технологією PON (Passive Optical Network – сучасна технологія пасивних оптичних мереж – "Апостроф"), на всяк випадок мати дві сімки, мати двох інтернет-операторів, – розповів виданню експерт у телекомунікаційній сфері Олександр Глущенко. – Остання панацея, якщо нічого не працює – це Starlink, але це 50-100 Вт електроенергії, і для нього потрібна зарядка станція, відкрите небо і трошки грошей".
Сила українського телекому
Але наскільки в принципі є загрозливою ситуація в світлі російських обстрілів об'єктів телекомунікаційної інфраструктури України?
"Не варто піддаватися інформаційним атакам ворога та панікувати, – написав у Facebook радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій (Флеш) Бескрестнов. – Нас уже лякали, що не буде їжі, не буде палива, а тепер лякають зникненням інтернету".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За його словами, в Україні максимально розподілені інтернет-канали, тому всю країну ворогу не вдасться залишити без інтернету:
"Можливі локальні перебої, які провайдери, я сподіваюсь, швидко усунуть".
Таку точку зору поділяють й інші експерти.
За словами представника точки обміну інтернет-трафіком Анатолія Фроленкова, ворог завдає системних ударів по дата-центрах вже кілька тижнів поспіль, але йому все одно не вдастся "вимкнути" інтернет в Україні.
"Повної погаски інтернету не буде, в Києві в тому числі, – заявив він в етері телеканалу "Апостроф" .- Можуть бути якісь певні збої, коли руйнується повністю сервер, або вигорає все, треба перезапустити інше бекапне ядро мережі, як мінімум, перенаправити трафік – це просто займає трошки часу".
Це пов'язано зі значною децентралізацією вітчизняного телекомунікаційного сектору.
"Сила українського телекому в тому, що у нас завжди було багато гравців і ніколи не було монопольного становища як у деяких країнах Європи – якщо б у нас було три-чотири гравця і більше нікого, росіяни вже давно б все знищили, і не було б у нас ніякого інтернету. По стійкості українська телеком-галузь одна з найкращих у світі", – пояснив Олександр Глущенко.
Ціна безпеки
Скоріше за все, ворог продовжить атакувати телекомунікаційну інфраструктуру, тож операторам зв’язку, як, втім, і усім українцям, треба до цього готуватися.
За словами Олександра Глущенка, у прикордонних регіонах росіяни виносять станції мобільних операторів та інтернет-провайдерів ще з 2022 року, тож нічого принципово нового зараз не відбувається – просто те, що багатьом здавалося безпечним та захищеним, таким насправді не є.
Експерт підкреслив, що головною проблемою є не безпосередньо надання інтернет-послуг, адже, як було сказано вище, операторів в Україні багато, а функціонування дата-центрів, яких набагато менше:
"Тож, де будуть зберігатися дані, – це питання".
За його словами, телеком-сектору потрібна подальша децентралізація інфраструктури.
"Якщо раніше оператор зв'язку працював у парадигмі "1+1" – одне обладнання працює, а інше лежить на складі як запасне, то зараз повинно бути так: одне працює, одне лежить на складі і ще паралельно в іншій точці міста або країни або взагалі за кордоном аналогічне знаходиться у резерві – якщо щось станеться з основним, система автоматично на нього перемкнеться. Якщо це дата-центри, то мова йде про бекапи, створення дзеркал для того, шоб у ситуації "Х" система могла б також перемкнутися", – пояснив Глущенко.
Крім того, додав Анатолій Фроленков, фізичний захист дата-центрів посилить їх перенесення під землю, і "спеціальні робочі групи вже працюють над цими завданнями на державному рівні".
Але всі ці заходи мають свою ціну – для всіх нас.
"Дії з резервування, бекапів, децентралізації призведуть до часткового здорожчання послуг, тому що, якщо це робиться за кордоном, то це валюта, також обладнання все імпортне і також купується за валюту, тому також призведе до здорожчення", – резюмував Олександр Глущенко.
