Голова Комітету Сенату США з міжнародних відносин, сенатор-республіканець Джеймс Ріш в інтерв'ю Independence Avenue Media заявив, що працює з керівництвом Сенату, аби нові санкції США проти Росії могли бути ухвалені "у відповідний момент".
У січні члени комітету схвалили законопроєкт, внесений Рішем та сенаторкою-демократкою Джин Шахін, проти так званого "тіньового флоту" Росії. Водночас документ досі не винесений на голосування повного складу Сенату. Ще один пакет санкцій, який передбачає запровадження вторинних тарифів на російський експорт нафти і газу, також не був винесений на голосування, попри двопартійну підтримку.
Ріш підкреслює, що "критично важливо, щоб усі партнери США, особливо ЄС, продовжували підтримувати жорсткі санкційні режими проти Росії".
— Як, на вашу думку, завершиться операція в Ірані (Epic Fury)? Які цілі США в Ірані? Чи залишається на порядку денному зміна режиму? Чи мають Сполучені Штати можливості та політичну волю досягти всіх своїх цілей без використання наземних військ?
— Президент чітко дав зрозуміти, що метою операції Epic Fury є усунення іранської загрози для Сполучених Штатів.
На цьому етапі Іран має шанс змінити свій курс. Іранський народ тривалий час страждав під владою жорстокого режиму, винного у викраденнях, тортурах і вбивствах власних громадян. Як і у випадку з Сирією та Венесуелою, президент Трамп дав іранцям можливість обрати шлях до миру та процвітання. Я щиро сподіваюся, що іранський народ скористається цим шансом.
— У короткостроковій перспективі найбільше вигоди від війни в Ірані має Володимир Путін: йому вигідні високі ціни на нафту, зменшилася увага до його війни проти України, зростає дефіцит систем протиповітряної оборони тощо. Що б ви порадили адміністрації, аби зберегти тиск на Росію та підтримку України, навіть з огляду на війну в Ірані?
— У довгостроковій перспективі Росія насправді є найбільшим невдахою. Іран — найближчий союзник Росії на Близькому Сході, але він (Кремль) виявився майже безсилим суттєво допомогти. Росія та Іран нібито стратегічні партнери, але коли доходить до справи, Путін майже нічого не зробив, щоб змінити результат американської операції, і ще менше у плані реальної підтримки.
Інші «партнери» Росії мають звернути увагу, що насправді означає союз із Путіним. І водночас, зі зменшенням можливостей Ірану, Путін втрачає ще одного союзника.
Крім того, сусіди на Південному Кавказі та Центральній Азії виграють від послаблення деструктивного впливу Ірану та матимуть більше можливостей поглиблювати відносини зі Сполученими Штатами, розвиваючи ініціативи, започатковані президентом Трампом.
— Який статус законопроєкту сенатора Ліндсі Ґрема щодо запровадження вторинних тарифів на російський експорт нафти і газу? З огляду на 85 співавторів у Сенаті, здається, голосів для його ухвалення достатньо.
— Санкції залишаються потужним інструментом тиску на Росію. У міру просування мирних переговорів ми й надалі шукатимемо способи посилити економічний тиск на підтримку тривалого миру між Росією та Україною.
Я продовжуватиму працювати з керівництвом Сенату, щоб ми були готові, коли настане відповідний момент. Водночас критично важливо, щоб усі партнери США, особливо ЄС, зберігали жорсткі санкційні режими проти Росії.
— А як щодо вашого законопроєкту, спрямованого на посилення дій проти «тіньового флоту» російських нафтових танкерів? Чи має він шанс бути ухваленим?
— Комітет Сенату з міжнародних відносин нещодавно схвалив мій законопроєкт SHADOW Fleets Act із переважною двопартійною підтримкою. Він містить нові й дієві повноваження, які сприятимуть реалізації курсу президента Трампа на досягнення тривалого миру в Україні. І мій законопроєкт, і законопроєкт сенатора Ґрема мають спільну мету.
— З’являються повідомлення, що Росія допомагає Ірану наводити удари по американських силах на Близькому Сході. Як Сполучені Штати мають реагувати на це?
— Я бачив ці повідомлення. Росія не друг Сполучених Штатів, тож логічно, що вона намагається підірвати зусилля президента Трампа із захисту США від іранської загрози. Я абсолютно впевнений, що президент відреагує належним чином.
— Україна має одну з найрозвиненіших і найефективніших у світі військових програм протидії російським та іранським дронам. Українці запропонували допомогу Сполученим Штатам і партнерам на Близькому Сході у боротьбі з іранськими дронами. Як ви оцінюєте цю пропозицію? Чи може вона вплинути на політику США щодо обмежень військової допомоги Україні?
— США вже співпрацюють з Україною над розвитком нових спроможностей. Адміністрація Трампа розпочала переговори з українським урядом щодо потенційної угоди про дрони ще минулого року, а американські оборонні компанії, які виробляють дрони, вже роками працюють в Україні разом із українським приватним сектором.
— Президент Трамп виступив посередником у мирній угоді між Вірменією та Азербайджаном і започаткував транспортний коридор Trump Route for International Peace and Prosperity (TRIPP) — запланований маршрут на півдні Вірменії, який має з’єднати основну територію Азербайджану з його анклавом Нахічевань. Чи означає це, що Сполучені Штати й надалі відіграватимуть більшу роль на Південному Кавказі?
— Наші друзі в регіоні Південного Кавказу є важливими партнерами. Президент Трамп уже заклав міцну основу для розвитку цих відносин на роки вперед. Сполучені Штати здійснюють економічні та політичні інвестиції у мир і стабільність регіону Південного Кавказу, що сприятиме енергетичній безпеці та доступу до критично важливих мінералів, а також допоможе стримувати негативний вплив таких акторів, як Росія та Китай, у цьому регіоні.
— Варто зазначити, що попри активну взаємодію США з Вірменією та Азербайджаном, майже не ведеться дискусій щодо Грузії. Грузинська влада намагається відновити відносини з Вашингтоном. Як ви оцінюєте стан відносин між США та Грузією, і якими вони можуть бути надалі?
— Консолідація влади в Грузії під однопартійним правлінням «Грузинської мрії» викликає серйозне занепокоєння. Якщо уряд і надалі рухатиметься цим шляхом, США доведеться відповідно скоригувати свій підхід до двосторонніх відносин. Антиамериканська риторика грузинської влади, атаки на свободу слова та політичну опозицію, а також зближення з Китаєм та Іраном є тривожними сигналами для майбутнього наших відносин. Я сподіваюся, що цей курс буде змінено.
— Який статус законопроєкту MEGOBARI Act, який передбачає запровадження санкцій проти посадовців, що підривають безпеку чи стабільність Грузії? Чи продовжує Сенат його розглядати?
— Так, мої колеги в Сенаті та Палаті представників продовжують працювати над шляхом до ухвалення MEGOBARI.
— Як голова Комітету Сенату з міжнародних відносин, ви відповідаєте за процес затвердження американських послів за кордоном. Чому на цьому етапі адміністрації залишається так багато вакантних посад? Чи очікуєте ви призначення посла до Грузії найближчим часом? А що щодо України?
— Я продовжую працювати з адміністрацією над заповненням цих важливих посад. Цей процес є тривалим і ретельним, щоб переконатися, що кандидат є відповідним для цієї роботи. Ми просуваємо кандидатури настільки швидко, наскільки це можливо в цих межах.
