Якщо взимку Київ отримуватиме електроенергію лише дві години на добу, повноцінне функціонування міста опиниться під загрозою. Особливо складною буде ситуація для лікарень, шкіл, дитячих садків та інших об'єктів критичної інфраструктури.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
За словами Корольчука, якщо йдеться лише про побутових споживачів, то дві години електроенергії на добу можна умовно вважати терпимим сценарієм. Однак для повноцінного життя міста цього недостатньо. Особливо це стосується соціально вразливих категорій населення, лікарень, шкіл та дитячих садків.
Експерт пояснив, що тривале перебування в таких умовах ускладнить роботу установ та повсякденне життя киян. При цьому далеко не всі мешканці столиці мають можливість виїхати в інші регіони.
"Якщо з точки зору населення, то 2 години, можна сказати, що терпимо, але все одно з точки зору комфортного проживання, налагодження свого там життя в таких умовах, тобто робота, школа, дитячий садок, то це, скажімо так, недовго протягне. Така система не зможе довго існувати", - сказав він.
Корольчук додав, що частково потреби міста можна буде забезпечувати за допомогою резервних джерел живлення, зокрема звичайних і газових генераторів. Однак розраховувати, що вони повністю компенсують дефіцит електроенергії, не варто.
За його словами, якщо режим із двома годинами світла на добу триватиме безперервно протягом кількох тижнів, навіть такий сценарій стане надзвичайно складним для мешканців столиці.
Він додав, що повноцінне життя міста неможливе, якщо такі жорсткі обмеження торкнуться закладів освіти та адміністративних будівель. Водночас, на думку експерта, подолати наслідки ударів можна завдяки масштабним ремонтним роботам і посиленню протиповітряної оборони для захисту об'єктів генерації та розподільчих мереж. Проте Корольчук вважає, що Київ використав наявні фінансові та організаційні можливості для підготовки до зими.
Він зазначив, що столицю не можна порівнювати із західними регіонами України за рівнем захисту енергетичної інфраструктури та наявністю альтернативних джерел живлення. Крім того, навіть міста, які останнім часом не зазнавали настільки масштабних атак на енергетику, як Київ, залишаються в зоні ризику.
Зокрема, у західних областях також є централізоване теплопостачання, котельні та інші об'єкти, які можуть стати цілями російських ударів.
"Апостроф" повідомляв, що підготовка України до осінньо-зимового періоду цього року виявилася значно кращою, ніж у попередні роки. Попри російські атаки на енергетичну інфраструктуру, розвиток децентралізованої газової генерації та запаси палива дозволяють підтримувати роботу системи. Зокрема, у лютому ситуація з енергопостачанням у Києві може бути кращою, ніж у жовтні.