Процес відновлення пошкоджених російськими обстрілами будинків у Києві залишається надто забюрократизованим і триває щонайменше дев'ять місяців навіть за відсутності скарг. Головна проблема — не брак коштів, а затяжні тендерні процедури та перевірки.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла депутатка Київради від фракції "Батьківщина" Алла Шлапак.
За її словами, під час масованих атак у травні найбільших руйнувань зазнали Шевченківський і Подільський райони столиці. Зокрема, внаслідок обстрілу 23–24 травня у Шевченківському районі було пошкоджено понад 250 будівель, серед яких 110 дахів. Однак навіть через два тижні після атаки ще не завершено всіх необхідних процедур для початку протиаварійних робіт. Окремою проблемою стали наслідки останнього обстрілу для медичної інфраструктури. Пошкоджень зазнали понад 25 закладів охорони здоров'я.
"Вчорашній обстріл дуже болючим виявився для сфери охорони здоров'я, тому що пошкоджені більше 25 різного рівня лікувальних закладів, зокрема в Голосіївському районі", — сказала депутатка.
Шлапак наголосила, що головною причиною затримок із відновленням будинків є не нестача коштів, а надмірна бюрократія. За підрахунками Тимчасової контрольної комісії, навіть за відсутності скарг та оскаржень процес повного відновлення пошкодженого об'єкта займає щонайменше дев'ять місяців.
Вона навела приклади будинків у Солом'янському районі, де через тендерні процедури та перевірки контролюючих органів визначення підрядників триває вже понад два роки. Аналогічні проблеми виникають і під час виконання протиаварійних робіт, для яких також необхідно проходити тривалі конкурсні процедури.
"Ці процедури, які затверджені урядом, на жаль, необхідно терміново переглядати. Мені дуже приємно, що вчора нарешті від профільного віцепрем'єра ми почули, що ці терміни будуть скорочені. Але дуже хочеться, щоб це було оперативно, тому що, на жаль, обсяги втрат і руйнувань зростають з кожним російським ударом по столиці", — сказала вона.
Шлапак також закликала киян заздалегідь ознайомитися з алгоритмом дій на випадок пошкодження або руйнування житла внаслідок обстрілу. Власникам житла вона рекомендує завжди мати під рукою документи на нерухомість, а тим, чиї родичі перебувають за кордоном, — оформити довіреності для оперативного вирішення питань у разі надзвичайної ситуації.
Депутатка нагадала, що після ворожої атаки необхідно отримати акт від правоохоронних органів про факт пошкодження майна, а також відповідний документ від керуючої компанії. Після цього потрібно якнайшвидше зафіксувати пошкодження через застосунок "Дія", додавши всі необхідні документи.
Вона пояснила, що відновлення житлових будинків і квартир, які підлягають ремонту, фінансується з міського бюджету. У випадках повного знищення житла власники можуть скористатися державною програмою "єВідновлення" та отримати сертифікат на придбання нового помешкання.
"Після того, як відбулася атака, вам необхідно звернутись на місці. Як правило, є правоохоронні органи, які створюють спеціальний протокол обстеження і фіксують, що це сталося в результаті прильоту. Крім цього, ви маєте отримати акт від керуючої компанії. І одразу подавайте документи та фіксуйте пошкодження в Дії", — підсумувала вона.
За словами депутатки, детальні інструкції щодо отримання допомоги та оформлення необхідних документів розміщені на ресурсах Київської міської державної адміністрації та в сервісі "Київ Цифровий".
"Апостроф" повідомляв, що 25 травня кияни через застосунок "Дія" подали 986 заявок на компенсацію за зруйноване житло. У Київській області було подано 147 заявок.
