Пожежі, спричинені вибухами та падінням уламків ракет у Києві, виділяють величезну кількість токсичних речовин, які становлять серйозну загрозу для здоров’я людей і довкілля. Синтетичні матеріали під час горіння утворюють формальдегід, діоксини, чадний газ і дрібнодисперсний пил, який осідає на поверхнях та може тривалий час впливати на організм.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла очільниця Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
За її словами, найбільшу небезпеку становлять пожежі, що виникають внаслідок влучань ракет, бомб і падіння їхніх уламків на житлові будинки, об’єкти інфраструктури та промислові підприємства.
"Горіння всіх цих матеріалів спричиняє найбільшу небезпеку, тому що це токсичні речовини, це формальдегід, це сірка, діоксини, це чадний газ і частки пилу, і нерозчинений попіл, який, потрапляючи в органи дихання, осідаючи на поверхнях, буде дуже довго ще впливати на людей і на довкілля", — пояснила Тимочко.
Екологиня наголосила, що токсичні речовини не зникають одразу після ліквідації пожежі. Частина забруднювачів осідає на ґрунті, рослинах і будівлях, а згодом знову потрапляє в довкілля під час опадів. Крім того, значна кількість шкідливих викидів утворюється внаслідок горіння промислових об’єктів та критичної інфраструктури.
Окрему небезпеку становлять залишки ракетного палива та вибухових речовин. За словами Тимочко, практично всі боєприпаси містять токсичні компоненти, які можуть тривалий час забруднювати ґрунти та рослинність.
Експертка підкреслила, що найбільш вразливими до впливу забрудненого повітря є діти, люди похилого віку та громадяни із хронічними захворюваннями органів дихання або серцево-судинної системи. Токсичні речовини можуть потрапляти до крові, накопичуватися в тканинах організму та провокувати загострення наявних хвороб.
"Люди, які живуть в цьому середовищі, вони фактично зразу ж дихають таким повітрям складним, токсичним, і це призводить до потрапляння забруднюючих речовин в організм людини. Деякі з них, наприклад, осідають на м'яких тканинах, на лімфі, і це потрапляє в кров. Особливо це дуже впливає на дітей, організм яких тільки-тільки розвивається і формується, або на здоров’я старших людей, у яких є вже різні хронічні захворювання. І це частіше серцево-судинні захворювання, це захворювання органів дихання, астма загострюється", — підкреслила вона.
Вона зазначила, що повністю захиститися від наслідків таких викидів практично неможливо, особливо в умовах регулярних атак. Водночас певні профілактичні заходи можуть допомогти зменшити негативний вплив на організм.
"Засоби прості — це закриті приміщення, це вологе прибирання, це волога пов'язка на обличчі, це промивання очей для дітей і це, як медики рекомендують, вживання молока, молочних продуктів, які виступають свого роду сорбентом в організмі для певних забруднюючих речовин", — пояснила екологиня.
За словами Тимочко, токсичні димові маси можуть переноситися вітром на значні відстані — від десятків до сотень кілометрів залежно від погодних умов і характеру пожежі. Саме тому небезпека може стосуватися не лише мешканців районів, які зазнали ударів, а й людей, що перебувають на шляху поширення забрудненого повітря.
Екологиня вважає, що важливу роль у таких ситуаціях мають відігравати метеорологічні служби та державні органи, які повинні оперативно інформувати населення про напрямки переміщення забруднених повітряних мас. Це дозволить людям завчасно вживати заходів безпеки та мінімізувати ризики для здоров’я.
"Апостроф" повідомляв, що через масовану російську атаку по Києву у ніч на 2 червня поранення отримали двоє енергетиків. Пошкоджено виробничий майданчик та інфраструктура енергетичного підприємства.
У ніч на 2 червня Росія здійснила одну з наймасштабніших атак останнього часу, випустивши по території України близько 80 ракет різних типів та понад 600 ударних безпілотників. Унаслідок ворожого обстрілу загинули десятеро людей, ще близько сотні отримали поранення.
Унаслідок нічного російського обстрілу в Києві зафіксували пошкодження енергетичних об'єктів та виробничого майданчика компанії ДТЕК. Через це 140 тисяч мешканців у трьох районах столиці тимчасово залишилися без електропостачання.
