Основною проблемою медицини у Києві є не кількість лікарів, а їх доступність: у деяких районах пацієнтам доводиться долати значні відстані, щоб отримати допомогу.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла ексміністерка охорони здоров'я України (2019–2020 рр.) та керівниця агенції "Право і здоров’я" Зоряна Скалецька.
За словами експертки, дефіциту сімейних лікарів у столиці наразі немає. Проблема полягає радше в інформованості пацієнтів про те, як знайти вільного фахівця.
"В Києві на сьогодні є 2050 сімейних лікарів. В них з половини не вибрана кількість декларацій. Тобто, якщо норма 1800, то лише вполовину є 1700 і більше. Це означає, що пацієнтів є достатньо вибору. Просто на сьогодні є проблема в інформаційній роботі для того, щоб зрозуміти, як знайти того чи іншого сімейного лікаря", — пояснила Скалецька.
Вона наголосила, що вся актуальна інформація доступна, зокрема через Національну службу здоров’я України, де можна знайти контакти лікарів і перевірити наявність вільних місць.
За її словами, існує проблема нерівномірної доступності медичних послуг. Йдеться не лише про кількість лікарів, а передусім про їхнє розташування. У деяких районах пацієнтам доводиться долати значні відстані, щоб отримати допомогу, особливо коли йдеться про вузьких спеціалістів.
"Щодо рівномірності не так, все виглядає гарно, але тут я більше би сказала не стільки рівномірність кількості сімейних лікарів, скільки доступність пацієнтів, тому що пацієнтам явно хочеться не їхати через весь район на другий кінець району для того, щоб отримати ту чи іншу допомогу. І тут, власне, більше є питання не в кількості, а в розташуванні", — зауважила експертка.
Вона наголосила, що у густонаселених районах із новою забудовою медична інфраструктура часто не встигає за темпами зростання населення. Через це люди змушені їздити в інші частини району або навіть міста.
Особливо гостро ця проблема проявляється щодо спеціалізованої амбулаторної допомоги — таких фахівців, як хірурги, ендокринологи чи ортопеди. Якщо сімейних лікарів ще можна знайти навіть у приватних клініках, які співпрацюють із державою, то доступ до вузьких спеціалістів у нових житлових масивах обмежений.
Окремо вона наголосила, що сімейні лікарі можуть працювати як у державних, так і в приватних медзакладах, укладаючи договори з НСЗУ. Тому навіть у новобудовах часто є можливість отримати безоплатну первинну допомогу — потрібно лише поцікавитися і знайти відповідного лікаря.
Скалецька зазначила, що важливо відвідувати сімейного лікаря хоча б раз на рік для базового огляду.
"Декларація сьогодні не анульовується лише через те, що пацієнт не відвідував лікаря. Однак це не означає, що потрібно ігнорувати візити. Тому що навіть невеличкий запис раз в рік, навіть якщо нічого не турбує, але є якісь запитання, цього теж достатньо для того, щоб сімейного лікаря хоча би раз в рік побачити. І це потрібно робити", — зазначила ексміністерка.
Вона додала, що відсутність декларації не завадить отримати екстрену допомогу в критичному стані, проте вона є важливою для системного догляду за здоров'ям та економії коштів.
"Декларація потрібна, в першу чергу, для того, щоб отримати рецепти безоплатної допомоги, наприклад, на "Доступні ліки, так само для того, щоб отримати направлення на ті чи інші аналізи чи діагностику, а також направлення до вузьких спеціалістів. Тобто фактично це певний такий перший крок доступу до безоплатної допомоги", — підсумувала Скалецька.
"Апостроф" повідомляв, що захворюваність на туберкульоз у Києві та Україні протягом останніх двох років демонструє позитивну тенденцію до зниження. У 2025 році зареєстровано 774 випадки серед дорослих (на 27,4% менше, ніж у 2024-му) та лише 23 випадки серед дітей (проти 31 у попередньому році).
