У Києві каштани потерпають від каштанової мінуючої молі, яка ослаблює дерева та робить їх вразливішими до хвороб. Одним із методів захисту є введення системних інсектицидів безпосередньо у стовбур дерева.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла доцентка кафедри біології рослин Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Олена Вашека.
Каштанова мінуюча міль ослаблює дерева гіркокаштана в Києві та по всій Центрально-Східній Європі. Один із методів боротьби зі шкідником — введення системних інсектицидів безпосередньо у стовбур, що називають "вакцинацією" дерев.
За словами біологині, термін "вакцинація дерев" не зовсім точний, адже йдеться не про формування імунітету, як у випадку з вакцинами для людей, а про введення інсектициду безпосередньо у стовбур. Такий метод дає змогу боротися зі шкідниками без масового розпилення отруйних речовин у міському середовищі.
Біологиня зазначила, що шкідник уражає передусім гіркокаштан звичайний — дерево, яке часто росте на вулицях українських міст. Гусінь проникає всередину листка та живиться його тканинами, через що порушується фотосинтез, а листя висихає й опадає раніше часу.
"Сама по собі моль, вона не вбиває дерево, але вона його послаблює. Оце раннє опадання листків, листки опали, рослина думає, що можливо вже прийшла зима і починає цвісти. Така рослина не гине, але вона ослабляється, вона втрачає свої речовини, вона стає більш менш стійкою до інших шкідників і хвороб, в тому числі для грибкових захворювань", — пояснила біологиня.
Вашека наголосила, що передчасне опадання листя послаблює дерева та робить їх вразливішими до інших шкідників і грибкових захворювань. Унаслідок цього каштани втрачають не лише привабливий вигляд, а й важливі екосистемні функції.
Вона пояснила, що міські дерева виробляють кисень, створюють тінь, знижують температуру навколишнього середовища та допомагають очищувати повітря. Тому їхня втрата має не лише естетичні, а й екологічні та економічні наслідки.
За словами біологині, якщо не вживати заходів для захисту каштанів, дерева поступово слабшатимуть, втрачатимуть структурну стійкість і з часом можуть загинути.
Вашека пояснила, що системні інсектициди переміщуються всередині дерева завдяки природній системі транспортування речовин. Комахи, які живляться обробленим листям, отримують отруйну речовину та гинуть.
За словами науковиці, каштанова мінуюча міль є проблемою не лише для Києва, а й для багатьох країн Центральної та Східної Європи. Цю комаху виявили на Балканах у середині 1980-х років, однак її походження досі остаточно не встановлене.
Експертка наголосила, що каштани виконують важливі екосистемні функції в місті: виробляють кисень, створюють тінь, знижують температуру та очищують повітря від забруднювальних речовин. Нехтування захистом дерев може призвести до їхнього поступового руйнування та необхідності дорогої заміни.
"Заміна одного дерева — це десь 36 000 грн, якщо ми будемо замінювати і вирубати каштани. Якщо нічого не робити, вони будуть втрачати свою структурну стійкість, вони будуть ставати небезпечними. І насправді ось так зване вакцинування — це ефективна практика. Дія препарату більше ніж три-чотири роки", — зауважила Вашека.
Науковиця підкреслила, що методику внутрішньостовбурових ін'єкцій уже успішно протестували на модельних ділянках у ботанічних садах Києва. За її словами, застосування цього методу є економічно доцільним кроком для збереження вікових дерев у столиці.
"Апостроф" повідомляв, що Київські каштани потерпають не лише від мінуючої молі, а й від спеки, автомобільних потоків та змін клімату. Найбільш уразливими є дерева, висаджені вздовж доріг і великих магістралей.
