У Київ планують спрямувати близько 130 мільйонів гривень на посилення автономності опорних лікарень. Йдеться насамперед про забезпечення медзакладів водою, облаштування артезіанських свердловин, а також завершення ремонтних і будівельних робіт для безперебійного водопостачання та функціонування критичної інфраструктури лікарень під час тривалих знеструмлень і аварійних ситуацій в осінньо-зимовий період.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла ексміністерка охорони здоров’я України, депутатка Київська міська рада IX скликання від Слуга народу Зоряна Скалецька.
За її словами, питання автономізації лікарень, зокрема в частині енергозабезпечення, тепла та води, опрацьовували ще протягом останнього року, а нинішні рішення стали продовженням цієї роботи. Вона наголосила, що забезпечення водою є складнішим процесом, ніж встановлення генераторів, адже потребує проєктної документації та додаткових інфраструктурних рішень.
Скалецька пояснила, що автономізація медичних закладів включає одразу кілька напрямів — електроенергію, тепло та воду. Саме це дозволяє лікарням працювати незалежно від міської інфраструктури та забезпечувати надання екстреної допомоги навіть у разі тривалих відключень.
"Автономність — це тоді, коли ми відсічені від мереж міста Києва: води, електроенергії та тепла. Не будемо залежати в жоден спосіб від того, що відбувається в інфраструктурі міста. І тоді лікарня зможе повноцінно працювати згідно зі своїми функціями із забезпечення медичної допомоги населенню", — зазначила Скалецька.
Вона пояснила, що пріоритет надано опорним стаціонарним лікарням, які входять до маршрутів екстреної медичної допомоги. Водночас значною проблемою залишається первинна ланка — сімейні амбулаторії, які під час попередніх блекаутів працювали недостатньо ефективно.
Експертка наголосила, що питання теплопостачання лікарень вирішують через альтернативні котельні та резервні системи опалення, які дозволяють у кризових умовах підтримувати роботу критично важливих відділень.
"За останні роки війни достатньо багато закладів мають альтернативні додаткові котли на різних видах палива, щоб мати план Б у разі обстрілів чи відключення від тепломереж. Кожна лікарня шукає різні можливості, в тому числі оптимізації. Наприклад, у кризовій ситуації опалюються не всі корпуси, а лише критично важливі відділення — реанімація чи ті відділення, де неможливо скоротити кількість пацієнтів", — розповіла ексміністерка.
За словами Скалецької, ключовим викликом залишається забезпечення первинної медичної ланки генераторами та базовою інфраструктурою, оскільки саме ці заклади щодня приймають найбільшу кількість пацієнтів. Вона підкреслила, що автономність лікарень є не лише питанням комфорту, а й складовою безпеки міста, адже без води, тепла та електроенергії медичні заклади не зможуть виконувати базові функції, особливо під час війни та кризових ситуацій.
Скалецька зазначила, що фінансування спрямовується насамперед на опорні лікарні, однак загальні потреби медичної системи значно перевищують наявні ресурси. Частину коштів, за її словами, вдалося перерозподілити в межах міських програм та завдяки економії після закупівель, однак це означає, що деякі заплановані ремонти або закупівлі можуть бути відтерміновані.
За її словами, перерозподіл коштів став необхідним компромісом через жорсткі часові рамки та потребу підготувати систему охорони здоров’я до зими, хоча це й змусить відкласти частину інших запланованих робіт у лікарнях міста.
"У нас є кошти, виділені містом у межах міських програм для потреб охорони здоров'я. Наприклад, ми закладаємо певну суму на закупівлю ліків, але можемо зекономити, якщо будуть хороші результати торгів. Для прискорення результатів роботи були використані кошти, виділені на надання медичної допомоги, капітальні ремонти та реконструкцію закладів охорони здоров'я, а не якісь інші кошти, закладені на енергоефективність чи готовність до кризових ситуацій. Тому потрібно було співставити часові рамки з тим, коли ми маємо увійти в зимовий сезон. Це означає, що якісь лікарні ми не зробимо або не реалізуємо заплановані ремонти чи закупівлю обладнання, але пріоритет готовності до зими має бути першим", — резюмувала фахівчиня.
"Апостроф" повідомляв, що кліщі в Києві та області залишаються серйозною загрозою навіть попри обробку зелених зон. Жодна дезінсекція не дає стовідсоткового захисту, тому головною профілактикою залишається ретельний огляд себе та домашніх улюбленців після прогулянок.
