Проблема підтоплень у Києві пов'язана не лише зі змінами клімату, а й із критичним станом і перевантаженням міської системи ливневої каналізації. Через активну забудову столиці та відсутність системної модернізації інфраструктури ризик масштабних підтоплень у майбутньому лише зростатиме.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів директор науково-технічного центру Академії будівництва України, кандидат технічних наук Іван Перегінець.
За його словами, кліматичні зміни не можуть бути єдиним поясненням регулярних підтоплень у столиці. Основна проблема полягає у зношеності та недостатньому обслуговуванні системи ливневої каналізації, яка створювалася десятки років тому і сьогодні працює з надмірним навантаженням.
"Це все дуже велика система, яку потрібно діагностувати, яку потрібно лікувати, яку потрібно обслуговувати, а не чекати, доки вже у нас хроніка практично останні п'ять-сім років — постійно заливається", — зазначив експерт.
Він пояснив, що за останні десятиліття у Києві суттєво збільшилася площа асфальтованих і забудованих територій. Якщо раніше значна частина дощової води поглиналася ґрунтом і зеленими зонами, то тепер вона потрапляє до ливневої каналізації, яка не була розрахована на такі обсяги.
Експерт наголосив, що система потребує не лише ремонту, а й повної цифрової діагностики. На його думку, необхідно створити цифрову модель мережі, встановити датчики контролю та регулярно проводити технічне обслуговування найбільш проблемних ділянок.
"Задача зараз дуже важлива — це діагностика. Це застосування цифрових нових технологій для того, щоб повністю оцифрувати всю ливневу каналізацію, знати, поставити датчики, де які проблеми є, і регулярно їх відновлювати, обслуговувати", — підкреслив він.
Експерт наголосив, що значну роль у перевантаженні комунікацій відіграють нові житлові комплекси. Попри масштабне будівництво, центральні колектори міста не розширювалися протягом десятиліть, що створює критичний дисбаланс між обсягами стоків і пропускною здатністю мереж.
"І хто ж їх, враховуючи цей новий житловий комплекс, хто збільшив хоч один раз оцю каналізацію за останні там десять-п'ятнадцять років? Ніхто", — наголосив експерт.
Він зазначив, що швидкого вирішення проблеми не існує. Повна реконструкція столичної системи ливневої каналізації потребуватиме десятків мільярдів гривень і багаторічної реалізації. Водночас починати необхідно вже зараз — із визначення найпроблемніших ділянок та залучення міжнародних інвестицій.
"Швидких рішень немає. Це дуже довга історія. Перше — це те, що це дорого. Щоб всю каналізацію Києва реконструювати, потрібно двадцять-сорок мільярдів гривень. Але починати потрібно з того, що ми маємо продіагностувати, визначити найбільш проблемні місця, зробити цифрового двійника цих каналізацій, поставити датчики і тоді вже фокусуватися на тих дедлайнах", — сказав експерт.
Він наголосив, що майбутнє міської інфраструктури полягає не лише в ремонті наявних мереж. У світі дедалі ширше застосовують концепцію так званих "міст-губок", які дозволяють накопичувати та використовувати дощову воду замість її швидкого відведення через каналізацію.
"Апостроф" повідомляв, що внаслідок аварії на мережі гарячого водопостачання будинок видавництва "Смолоскип" та офіс літературної платформи "Літосвіта" в Києві зазнали пошкоджень.
