Успенський собор Києво-Печерської лаври після удару російського дрона готують до консерваційних робіт. Тимчасові конструкції дозволили захистити будівлю влітку, а нині вже проведено тендерні процедури та підготовлено необхідні документи для початку робіт. Повністю відновити собор планують протягом двох років.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.
За його словами, після удару російського дрона Державна служба з надзвичайних ситуацій встановила тимчасові конструкції, які дозволили захистити собор від опадів улітку. Наразі вже проведено тендерні процедури, а виділені Міністерством культури кошти найближчим часом мають бути спрямовані на консерваційні роботи.
Остапенко зазначив, що це необхідно для того, щоб Успенський собор зміг безпечно пережити зимовий період, а фахівці тим часом могли підготувати проєкт його подальшої реставрації.
За його словами, внаслідок пожежі було пошкоджено близько 80% даху собору, а також куполи та зовнішні конструкції. Кошти на майбутню реставрацію через ЮНЕСКО виділив уряд Швейцарії.
"Нагадаю, що крім самого даху, який, власне, вигорів на 80 відсотків, є достатньо серйозні пошкодження куполів собору, є великі втрати зовнішніх конструкцій, і все це має бути передбачено проєктом реставрації, майбутньої реставрації. І на це вже кошти через ЮНЕСКО виділив швейцарський уряд, і ми щасливі, що є дуже серйозна увага і з боку уряду, і з боку небайдужих громадян, і з боку іноземних партнерів по відновленню цієї святині", - розповів керівник заповідника.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він пояснив, що консерваційне укриття має захистити собор передусім від значних снігових навантажень, які взимку можуть створювати серйозний тиск на конструкції.
"Ключова задача цього консерваційного укриття — підготувати для майбутньої реставрації і щоб цей собор при тих снігових навантаженнях, які є, зміг простояти зиму. Бо тимчасове укриття, яке було зроблено влітку, — це просто захист від невеличких опадів, а взимку на Успенському соборі на даху збирається тонни снігу, які потім замерзають, тобто навантаження надзвичайно серйозне. Для того, щоб укриття це змогло вистояти, Львівським інститутом "Політехніка" розроблений дефектний акт, на підставі якого ми будемо діяти, і ми зможемо убезпечити собор для зимових робіт", - розповів Остапенко.
Окремо гендиректор заповідника розповів про відновлення енергозабезпечення собору. За його словами, у цьому допомогла компанія ДТЕК, завдяки чому вдалося відновити електропостачання Успенського собору та деяких інших пошкоджених об'єктів.
Остапенко наголосив, що майбутні роботи стосуватимуться не лише даху. Внаслідок пожежі були пошкоджені дерев'яні та металеві конструкції, інженерні мережі, зовнішнє оздоблення та куполи собору.
За висновками Інституту будівельних конструкцій, близько 40% металевих конструкцій, на яких трималися дерев'яні елементи даху, також потребуватимуть заміни.
За словами Остапенка, значної шкоди собору завдала не лише пожежа, а й велика кількість води, яка потрапила всередину під час гасіння. Зокрема, вже зафіксовано пошкодження розписів.
Він зазначив, що всі ці роботи потребують окремої проєктної документації. Консервація та реставрація пошкоджених елементів відбуватимуться поетапно.
За словами гендиректора заповідника, на повне відновлення Успенського собору може знадобитися близько двох років. Після завершення робіт його планують знову відкрити для відвідувачів та вірян.
Удар по Києво-Печерській лаврі
У ніч на 15 червня російські війська завдали масованого комбінованого удару по Києву, використовуючи ракети та безпілотники. Атака спричинила руйнування та пожежі майже в усіх районах столиці.
Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" повідомляв, що російський ударний безпілотник влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври, що спричинило масштабну пожежу. Жертв та поранених серед людей немає, культурні цінності були вчасно евакуйовані.
Після російського удару по території Києво-Печерської лаври працівники Міністерства внутрішніх справ разом із співробітниками заповідника та священнослужителями проводили евакуацію історичних цінностей.
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Дональдом Трампом показав лідеру США фотографії наслідків російського удару по Києво-Печерській лаврі.
16 червня рятувальники повідомили, що до ліквідації наслідків залучено майже 100 рятувальників та 30 одиниць спеціальної інженерної техніки
В етері телеканалу "Апостроф" заступник генерального директора Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій Роман Маленков розповів, що Росія цілеспрямовано завдає ударів по об’єктах культурної спадщини України, адже руйнування історичних пам’яток є способом знищення національної пам’яті. Серед таких атак — удари по музеях, історичних будівлях та об’єктах Києво-Печерської лаври.
Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в Брюсселі заявив, що Україна продовжуватиме завдавати ударів у відповідь по російських об'єктах, зокрема в Москві, якщо Росія не припинить агресію.
Зі 140 представників Української православної церкви Московського патріархату, які проживають на території Києво-Печерської лаври, після російської атаки в ніч на 15 червня допомагати ліквідовувати наслідки удару прийшли лише п’ятеро.
У вівторок, 14 липня, у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" урочисто відкрили Дальні печери. Перший місяць доступ буде відкрито лише для вірян.
Швейцарія виділить близько $730 тис. на збереження Києво-Печерської лаври, яка є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однією з найважливіших духовних і культурних пам'яток України.
