Проблема зверхньої поведінки польських прикордонників не є новою і детально описувалась у польських та українських ЗМІ. Минулого тижня у черговий раз проблема особистої культури польських прикордонників була описана поеткою Любов Якимчук та юристкою Ланою Сінічкіною. Проте, хочу звернути увагу на справу Міндіча і можливість його затримання польськими правоохоронцями.
Кшиштоф Босак, один з лідерів «Конфедерації» та віце-спікер польського парламенту, в ефірі польського телебачення зазначив, що польські правоохоронці мали можливість затримати Тимура Міндіча на території Польщі. Польський депутат переконує, що затримання Міндіча у Польщі було б проявом польської суб’єктності і ознакою допомоги Україні в боротьбі з корупцією. Натомість, апатія польських служб і формалізм щодо правових підстав затримання і перевірки, на думку польського політика і представника правої партії, є підтвердженням не ефективності Польщі на міжнародній арені і в двосторонніх стосунках.
На жаль, але потрібно визнати, що Кшитоф Босак є абсолютно правий у даній справі, Польща мала технічну та правову можливість затримати Тимура Міндіча на своїх території, забракло політичної волі. Мої джерела в Польщі стверджують, що польські спецслужби та уряд володіли інформацією про характер діяльності Тимур Міндіча в оточені президента Зеленського починаючи з далекого 2019 року. Польські спецслужби мають технічну можливість моніторами регулярність перетину кордону всіх громадян України чоловічої статі і досконало знають, що в’їзд та виїзд чоловік обумовлений елементами політичної та військові діяльності, а не виключно бізнес інтересами. Польські спецслужби досконало знають, що Тимур Міндіч або інші особи з України мають громадянство інших країн (варто значити, що Польща традиційно має напружені стосунки з Ізраїлем, попри бажання колишнього президента Анджея Дуди та нинішнього прем‘єра Дональда Туска надати імунітет Беньяміна Нетаньягу у випадку його візиту до Польщі).
Керівництво НАБУ і САП стверджує, що не мало можливість поінформувати українських прикордонників оскільки операція була надзвичайно секретна. Проте, НАБУ мало можливість поінформувати своїх польських колег, що очікує у найближчих годинах або днях появи на території ЄС громадянина Ізраїль та України Тимура М. який може становити загрозу для безпеки.
Варто нагадати, що НАБУ та Центрального антикорупційного бюро Польщі (уряд Туска – планує ліквідацію даної спецслужби) мають досвід співпраці у справі Славоміра Ришардовича Новака, якому у 2020 було висунуті обвинувачення в керівництві організованою злочинною групою, отриманні вигоди від корупційних дій та відмиванні грошей, отриманих злочинним шляхом. Станом на жовтень 2025 польський суд закрив «польську гілку» справу Славомира Новака, ексглави “Укравтодору”, через відмову прокурора від обвинувачення.
Формально польське законодавство дає можливість затримати будь-яку особу особу на 48 годин із подальшим подовженням до 72 годин для подання до суду, у випадку не громадян ЄС такі можливості можуть бути ширшими (заборона в’їзду, депортація та затримання). Нинішня політично-військова ситуація в Польщі дає можливість польським спецслужбам діяти з огляду на політичну доцільність у значно ширшому контексті, тому рішення про затримання Тимура Міндіча могло б прийматися на рівні прем’єра або керівництва спецслужб після консультацій на найвищому рівні.
Для розуміння політичного контексту транскордонної співпраці між Польщею та Україною варто нагадати про реадмісію Міхала Сакашвілі і подальше його повернення в Україну або депортацію Людмили Козловської у 2018. Обидва випадки є прикладом політичного використання процедур щодо обмеження перебування і проживання громадян в Польщі або України з огляду на їхню діяльність. У випадку підозри щодо корупційної діяльності Тимура Міндіча такої двозначності, що суперечить національним інтересам Польщі або України, не має.
