Цього тижня в Таллінні говорять про те, як виграти наступну війну. Так звучить головна тема Estonian Defence Week, у відкритті якого я взяв участь.
Для українця це питання має особливе звучання. Ми щодня боремося за перемогу у війні, яка вже триває. І хотіли б, щоб нашим партнерам ніколи не довелося здобувати такий досвід.
Водночас, саме цей досвід сьогодні потрібен Європі. Війна змусила Україну швидко змінювати підходи до виробництва й застосування зброї. Розробнику дрона потрібен постійний зв’язок із військовими, які використовують його в умовах ворожої радіоелектронної боротьби. Від того, як швидко він отримає відгук із фронту й удосконалить свій виріб, можуть залежати людські життя.
На цьому й зосереджена значна частина дискусії в Таллінні – як скоротити час між появою технології та її використанням військовими, як забезпечити серійне виробництво, як спрямувати інвестиції туди, де вони дадуть найбільший оборонний результат. Україна має що запропонувати в кожному з цих питань.
«Естонія показує приклад – інвестує в оборону, вчиться в України та допомагає створювати оборонні технології, яких потребує Європа», – написав у мережі X прем’єр-міністр Крістен Міхал, підсумовуючи свій виступ на конференції ABCD у межах Estonian Defence Week. Для мене особливо промовисті слова «вчиться в України». Вони засвідчують готовність партнера переймати наш досвід і разом розвивати оборонні спроможності. Здатність України захищатися безпосередньо впливає на безпеку Естонії та всього Балтійського регіону.
7 липня Україна й Естонія підписали Drone Deal. Домовленість відкриває можливості для спільної розробки та виробництва оборонних рішень, обміну знаннями, співпраці у сфері інформаційних технологій і кібербезпеки. Естонська сторона прямо говорить про зацікавленість в українських технологіях для посилення власної оборони.
Для України така співпраця може означати нові інвестиції та замовлення, які дозволять виробникам нарощувати потужності й удосконалювати продукцію. Для Естонії – доступ до рішень, сформованих досвідом сучасної війни. Саме взаємна користь робить партнерство стійким і дає йому перспективу на роки.
Ми вдячні за допомогу, яку Естонія надає нашим Силам оборони. В бюджеті країни передбачено 0,25% на таку допомогу. Розвиток промислової співпраці має доповнювати її та допомагати задовольняти нагальні потреби фронту. Український внесок у спільну безпеку зростає, і, водночас, потреба у зброї, протиповітряному захисті та фінансуванні залишається гострою.
Для мене як посла успіх оборонної домовленості визначається тим, наскільки швидко вона допомагає військовим. Після підписання починається робота над конкретними проєктами. Саме на цьому етапі політична довіра має перетворитися на результат.
Важливо також, щоб міжнародна кооперація зміцнювала виробничі потужності України. Українські підприємства мають отримувати можливості для розвитку, а розробники належний захист своїх технологій. Досвід, який стоїть за ними, здобутий надто дорого. Потреби української оборони повинні залишатися пріоритетом.
Цьогорічне естонське головування у Північно-Балтійській вісімці (NB8) дає цій співпраці ширший масштаб. У спільній декларації 23 серпня в Києві лідери України та восьми держав Північної Європи й Балтії визнали внесок України в європейську безпеку та домовилися поглиблювати оборонну кооперацію. Йдеться, зокрема, про спільне виробництво дронів, засобів протиповітряної оборони та боєприпасів.
Ця співпраця ставить і ширше питання – якою має бути нова архітектура європейської безпеки і яке місце в ній посідатиме Україна? 16 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у промові «Про становище Євросоюзу» анонсувала пропозиції щодо створення Європейської ради безпеки із залученням України, Великої Британії, Канади, Норвегії та інших партнерів. Україна має бути серед тих, хто формує цю систему та ухвалює рішення про безпеку континенту.
Водночас, Україна прагне повноправного членства в Об’єднаних експедиційних силах (JEF), до яких належить і Естонія. Ми вже маємо статус розширеного партнера цього формату. Спільні навчання та обмін досвідом відкривають шлях до тіснішої взаємодії наших військових. Український бойовий досвід може посилити готовність партнерів діяти разом.
Оновлена архітектура безпеки має не замінювати, а навпаки посилювати НАТО й забезпечувати повноцінну участь України у спільних рішеннях. Її надійність залежатиме від реальних оборонних спроможностей і готовності їх застосовувати. Саме тому політична координація, спільне виробництво зброї та підготовка військових мають розвиватися узгоджено. Співпраця з Естонією дає можливість втілювати цей підхід уже сьогодні.
Важко не погодитися з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом: «Якщо ми хочемо перемогти, маємо створювати оборонні спроможності та союзи, готові до перемоги». Адже найпереконливіша відповідь на питання про наступну війну – допомогти Україні перемогти в нинішній.
