Аналітика Київського Безпекового Форуму
Підсумки Тижня високого рівня в ГА ООН виявилися доволі традиційними для останніх років.
Вчергове спікери відзначили низку серйозних викликів міжнародній безпеці. Цього року це російсько-українська війна, яка загрожує безпеці всієї Європи; війна США проти Ірану, яка ще не досягла бажаних для Вашингтона результатів, проте вже спричинила масштабну світову енергетичну кризу; ізраїльсько-палестинське врегулювання, яке супроводжується звинуваченнями Тель-Авіва у «геноциді» в Секторі Газа. Водночас різка критика прозвучала на адресу самої ООН за нездатність ефективно реагувати на ці проблеми. За словами Президента Аргентини Хав’єра Мілея, «ця непотрібна структура існує заради касти пихатих паразитів, що вдають із себе благонамірених бюрократів».
У виступах традиційно звучали заклики до реформування РБ ООН, зокрема до скасування чи обмеження інституту постійного членства та розширення складу Ради за рахунок недопредставлених регіонів. Про це згадала Прем’єр-міністр Японії Санае Такаіті, посилаючись на постійне накладання росією вето на резолюції, які стосуються її вторгнення в Україну. На цих питаннях наголосив Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. Водночас і спікери, і присутні в залі повністю усвідомлювали безперспективність у рамках існуючих процедур ООН внесення радикальних змін, які б усунули «родову травму» Ради Безпеки — інститут постійного членства разом із його застарілим правом вето.
Традиційними були й заклики до «мультилатералізму» замість розділення світу між «сильними». Вони надходили не лише від членів ООН, а й від керівництва Організації, зокрема від Генерального секретаря Антоніу Гутерреша. Проте на тлі політики «сильних» вони залишаються все тими ж закликами. І це стосується не лише США часів президентства Трампа, який не сумнівається у своєму праві вирішувати проблеми силовим шляхом. Китай та його партнери, які часто люблять спекулювати на цю тему, також тут не зовсім послідовні. Адже під час двосторонніх контактів лідер КНР наголошує на «історичній відповідальності» Китаю і США як двох найбільших сил світу за збереження світового спокою, розвиток людства та міжнародну безпеку. Це все ж таки більше нагадує ідею розподілу світу, ніж широкий «мультилатералізм».
Резонансною цього року стала проблема безпеки розвитку штучного інтелекту (ШІ). Вона не є новою для ООН. Однак, незважаючи на схвалення останніми роками низки рішень і документів, стурбованість із цього приводу лише наростає. А держави-лідери у сфері ШІ, зокрема США і Китай, хоча й не уникають дискусій щодо пов’язаних із цим викликів, зосереджуються сьогодні більше на конкурентній боротьбі у розвитку ШІ, розглядаючи її в контексті власного домінування.
Водночас Тиждень високого рівня дав можливість лідерам донести до світу свої ключові інтереси і проблеми, а також провести низку важливих двосторонніх зустрічей. Ці можливості використали як лідери США, Заходу, арабських країн, так і держави, чия позиція виглядає сьогодні більш контроверсійно, зокрема Іран та Ізраїль.
Скористалася цими можливостями й Україна. У виступі Президент Володимир Зеленський наголосив на безглуздості війни, яку веде росія, та необхідності примушення її до миру. Доволі яскраво прозвучало порівняння путіна з «нульовим пацієнтом», від якого ця «зараза» поширюється, і куди б вона не поширювалася, вона несе лише біль, нестабільність і нові ризики.
З міжнародних контактів у кулуарах Асамблеї варто відзначити зустріч Зеленського з Президентом США Дональдом Трампом, під час якої обговорювалися перспективи припинення війни, зокрема енергетичного перемир’я, а також допомоги Україні в галузі ППО.
