Дивно, що якась частина українців все ще чекає на проривні перемовини в Женеві.
Їх не могло бути за визначенням. Їх не може бути саме в цей момент часу.
Женева, до речі, - цікаве місце для перемовин. Нагадаю, що процес урегулювання між Україною та Росією почався саме в Женеві ще у квітні 2014-го року. Так само за безпосередньої модерації США. Які потім «дипломатично» зʼїхали, що дало старт «нормандському формату» (Франція, Німеччина, Росія, Україна).
Приїзд на нинішні перемовини Мединського - зайвий маркер, аби розуміти, що політичного рішення у Москві зупиняти війну нема. Там досі впевнені, що ще мають ресурси додавити нас, що ще мають час розклоти Європу і що маючи підтримку Китаю, можуть грати з Трампом в піжмурки скільки-завгодно.
Переговорний трек почнеться тільки тоді, коли лінія фронту перестане бути динамічною і наступ по усій лінії буде зупинений. Це - перший маркер. Маркер два - коли росія ухвалить рішення скорочувати власне нафтодобування, бо вони вже й так почали працювати з мінімальною маржею. Третій маркер - якщо відбудеться «силовий» вилов усього тіньового флоту, який дрейфує в нейтральних водах (понад 200 танкерів). Четвертий - санкції мають отримати всі без винятку фінансові установи і банки РФ. І пʼяте. Коли путіна військові почнуть підштовхувати до чергової «часткової мобілізації». Це означатиме, що з планами у них не виходить зібрати 30-35 тис.на місяць.
Всі ці очевидні і практичні речі можуть прокласти дорогу до умов зупинення бойових дій. В мирну угоду з росією я досі не вірю.
Весна дасть можливості для кращих тактичних диспозицій. Вважаю, що пік тиску на Україну ми вже пройшли.
Джерело: facebook.com/viktor.shlinchak
