Усе, що відбувалося у Верховній Раді з врученням підозр депутатам від «Слуги народу», а згодом і Юлії Тимошенко, має своє пояснення. Я подам тут лише власний погляд, який фактом не є. Тим більше, що і колеги зі «Слуги народу», і Юлія Володимирівна заперечують те, що викладено в підозрах, а Тимошенко каже, що й голос на плівках — не її.
Немає жодного рішення суду, яке підтвердило б вину підозрюваних, і не факт, що воно буде. Слідчі органи у нас часто збирають докази неякісно й успіхом вважають початок розслідування, а не вирок суду. Але це інша тема. Повернімося до нашої.
Усі великі фракції чисельністю під 100 осіб для кращої керованості в українському парламенті завжди розбивалися на неформальні групи. Керівник групи був відповідальним, наприклад, за те, щоб зібрати членів групи в залі у разі проведення екстреного засідання парламенту. П’ятнадцять людей легше обдзвонити, ніж сто.
«Слуга народу» є чисельною фракцією. Як пишуть медіа, члени фракції отримували так звані «доплати» готівкою — десь по десять тисяч доларів щомісячно. Не за конкретне голосування, а загалом за те, щоб бути в залі й голосувати так, як скаже начальство. Як уже зазначав Віталій Портников, вони не політики. Потрапили до Ради як випадкові люди, бо виборці понадіялися, що випадкові люди чомусь покращать їхнє життя і приведуть до миру. Їм немає сенсу перебувати в Раді, бо вони не політики, не розуміють, що це таке, не бояться бути не переобраними, не виборюють справами довіру громадян, не декларують політичних поглядів, бо не мають їх.
Не стверджую, що такими є всі депутати «Слуги народу» і що всі отримували доплати. Там є й сильні, відповідальні громадяни. Але тих, хто отримував, — багато.
І от НАБУ «грохнуло» одну з таких груп, депутатів якої назвало «злочинною організацією». Як стверджують самі депутати з цієї фракції, це некоректно. Такі «доплати» можна вважати неправомірною вигодою, але вони не є членами злочинної організації.
Не хочу цього коментувати. Тут багато що дивує. Звідки ці кошти? Якщо це «злочинна організація», то такою треба вважати всю фракцію, а не одну з груп (принаймні більшу частину фракції). І зрештою, якщо «штрафували» за некоординоване голосування, то, може, це все ж таки злочинна організація?
Юлія Тимошенко, як може виглядати (а вона це заперечує), вирішила використати цю «незадоволеність і невмотивованість» «Слуг», щоб розвалити коаліцію, показати неспроможність більшості (я б сказав — пришвидшити процеси) і самій стати частиною нової коаліції, щоб увести у владу власну партію. Мотивація її була політичною. Коштує це недорого. Задекларованих Тимошенко коштів справді вистачило б, що не виключає й того, що гроші могли дати «спонсори».
Але один із депутатів від «Слуги народу» вже перебував під розслідуванням НАБУ за корупцію. Він міг піти на угоду зі слідчими, обвішати себе мікрофонами і записати розмову з Тимошенко. Так, зрештою, і сталося.
Усе це стало можливим через те, що наші виборці у 2019 році повірили в диво, у серіали, у російські навіювання і проголосували за переважно невідомих осіб. І тепер замість померлого колеги, який раніше був сценаристом «Кварталу-95», заходить у Раду автор телеграм-каналу «Джокер», якого звинувачують у вимаганні коштів з українського бізнесу.
Чи можна це змінити? Чи можна змінити ситуацію у Верховній Раді іншим способом, ніж нібито намагалася зробити Тимошенко? Так. Для цього здорова частина фракції «Слуга народу» повинна взяти на себе відповідальність, обрати сильних лідерів (а такі там є) і почати перемовини з патріотичною опозицією про створення уряду національної довіри. Це важливо під час війни.
Джерело: facebook.com/mykolakn
