Триває криза з відставкою міністра оборони.
Проблеми, по факту, всього дві.
1. Ідеї команди Федорова просто випередили свій час.
Ми стикнулися рівно з тим самим 12 років тому. Наша маленька група в кілька десятків ентузіастів повторювали - "Роботизовані системи, військові технології врятують тисячі життів. Давайте розвивати цю галузь, інакше заплатимо людьми".
На нас дивились як на божевільних - "Які на хуй дрони? Що це таке? Всерйоз можуть воювати тільки танки і арта. Тільки піхота вперед!"
А потім взагалі почались сміятись над нами і нашими "весільними дронами".
Ми пояснювали свої концепти технологічної переваги на десятках зустрічей з представниками влади, роками.
Проблема була в тому, що ти не можеш пояснити переваги парового двигуна тим, хто їздить на конях.
Тобто можеш, звісно.
Просто тебе не зрозуміють. Це момент, де через різний інтелектуальний рівень люди говорять різним категорійним апаратом, різними епохами. Хоча начебто однією мовою.
Це прокляття всіх новаторів, першовідкривачів.
Все це проходили такі люди як Тесла, Тьорінг чи Да Вінчі. Та навіть той же Маск чи Джобс.
Деяких за їхні новаторства вдячні співвітчизники спалювали на багаттях, як Джордано Бруно чи тримали довічно у тюрмах як Галілея.
Так що з Федоровим поки непогано вчинили, хоча ще не вечір)
Це не означає, що Федоров це Бруно чи Да Вінчі. Мене взагалі дратує, що хтось пробує довести ситуацію до крайнощів, культу і обожнювання. Таке сліпе месіанство шкідливе.
Це означає лише, що він об'єктивно новатор який в своїй сфері випередив час.
І люди, яким він у владі пробує донести свої ідеї, обєктивно не розуміють, про що він говорить.
Вони змогли усвідомити дрони через 12 років. Тепер він говорить про зовсім новий етап, наступну еру технологій з ШІ, автономними роями, космічним доменом, роботизація поля бою, ПЗ яке поєднує і аналізує всі дані, когнітивні технології, etc - а вони тепер чують тільки "дрони".
Бо дрони вже побачили в масовій роботі і зрозуміли.
"А, дрони? Ну так вертайся на Мінцифри тай займайся своїми дронами як і колись. Ну або на якогось віце прем'єра без повноважень йди, це ж статусно, престижно! Тут йому серйозні речі пропонують, інший би мріяв про таке, а цей ще вийобується! Тільки реальну роботу в МО йому подавай, бо він там собі якийсь космольот придумав.
Ми й без тебе тепер з тими дронами розберемось!"
Але думати зараз тільки "дронами" це все одно, що 12 років тому думати тільки танками.
Суто "дрони" - це вже вчорашній день.
Тобто знову запізнення на умовних 10-12 років.
2. Страх визнати, що навіть перші люди країни можуть помилятися. Кажуть, це просто тотальний підлітковий страх по всій вертикалі.
Страх "дати задню".
І можна скільки завгодно з цього сміятися і казати: ну так не може бути, це ж найвищі посади країни!
Історія ж знає стільки прикладів, коли найсильніші люди світу визнавали, що рішення треба скорегувати.
Більше того, саме тому вони і ввійшли в історію - бо мали гнучкий розум і сталеву волю без страху прийняти краще рішення.
Джордж Вашингтон, Вінстон Черчиль, Маргарет Тетчер, Авраам Лінкольн, Юлій Цезар - люди, яких світ вписав в свою історію.
Помилялись, хоробро визнавали, змінювали рішення, якщо так було краще для їхніх народів в тих історичних обставинах.
От тільки Трамп, Сі чи Путін поки не помічені у вмінні визнати.
Великі лідери залишились в минулому.
Але ще є шанс, що підліткові страхи викинуть зі столу.
Історичний шанс, що дорослий зайде в нашу кімнату.
Принаймні український народ досі вірить і хоче під вікнами свого президента побачити найстаршого дорослого.
Джерело: facebook.com/masher.berlinska
