18 листопада Комітет міністрів Ради Європи на засіданні у Страсбурзі ухвалив стратегічний План дій для України на 2027–2030 роки під назвою "Демократична безпека для України". Орієнтовний бюджет програми становить 70 млн євро, а її офіційний запуск запланований на початок 2027 року.
Про це йдеться на офіційному сайті організації.
Чотири ключові пріоритети програми
Новий план покликаний гармонізувати українське законодавство, роботу держорганів та правозастосовну практику відповідно до європейських норм та стандартів.
У Раді Європи наголосили, що це підтримає стратегічний курс Києва на зміцнення власної безпеки через повноправне членство в Європейському Союзі.
Програма зосереджена на чотирьох взаємопов'язаних напрямах:
- Права людини та відповідальність: захист основоположних свобод і забезпечення справедливості заради миру та стабільності.
- Соціальна згуртованість: інтеграція та захист нацменшин, вразливих верств населення, жінок і дітей.
- Демократія та інфопростір: зміцнення держінституцій, гарантування чесних і вільних виборів, а також захист доброчесності інформаційного середовища.
- Правосуддя та врядування: посилення незалежності судової гілки влади та введення стандартів належного управління.
Генсек Ради Європи Ален Берсе зазначив, що довгострокова стійкість країни залежить від міцності її інституцій, довіри суспільства та здатності протистояти зовнішньому втручанню як під час бойових дій, так і після настання миру.
"Якщо сьогодні Україну захищає зброя, то завтра її захищатимуть її інституції", — повідомив очільник організації.
Фундамент попереднього етапу співпраці
У документі наголошується, що повномасштабна російська війна спричинила масштабні руйнування інфраструктури, вимушене переміщення людей та ускладнила надання базових послуг. Попри це, Київ демонструє сталий прогрес у реформах і виконує взяті на себе зобов'язання.
Нова стратегія стане продовженням попереднього Плану дій "Стійкість, відновлення та відбудова", розрахованого на 2023–2026 роки. З-поміж його ключових результатів у Страсбурзі відзначили розширення доступу до правосуддя для громадян, які постраждали від війни, запуск понад 1100 спецслужб допомоги постраждалим від насильства, розвиток дружнього до дитини правосуддя, а також ухвалення профільного закону "Про медіа".
Як розповідав "Апостроф", 18 листопада Єврокомісія оголосила про створення нового підрозділу — Офісу ЄС із питань санкцій. Створення єдиного центру координації має посилити взаємодію Брюсселя як із країнами-членами Євросоюзу, так і з зовнішніми партнерами. Повноваження Офісу охоплять усі чинні санкційні режими ЄС, зокрема щодо РФ, Білорусі, Ірану, КНДР та Сирії.