KSE Institute представив дослідження, яке показує, як Україна змінила характер сучасної війни завдяки розвитку власних безпілотних систем, і як цей досвід може посилити військові можливості США та сприяти міжнародній співпраці.
Наразі близько 80–85% усіх уражень на фронті здійснюються дронами. При цьому собівартість одного удару безпілотником у кілька разів нижча, ніж використання артилерійських снарядів або ракет, а цикл розробки й випробувань нових систем скоротився до кількох тижнів. Така гнучкість робить українську модель однією з найефективніших у світі. Потенціал українських виробників оцінюють приблизно у 10 мільйонів дронів на рік. Безпілотні системи перестали бути допоміжним засобом і стали ключовим елементом сучасних бойових дій.
Ключові технологічні напрямки, що забезпечили прорив у розвитку дронів:
- Стійкий зв’язок — навіть під дією засобів РЕБ;
- Навігація без GPS — завдяки інерційним системам та оптичному розпізнаванню місцевості на базі ШІ;
- Автономність — платформи самостійно виявляють і вражають цілі;
- Інтеграція — координація роботи різних типів дронів між собою та з іншими силами.
Основні типи безпілотних систем, виділені у дослідженні:
- FPV-дрони — керування "від першої особи", точкові удари на коротких дистанціях; забезпечують до 50% уражень на передовій.
- Мультикоптери-бомбери — важкі дрони, що несуть до 15 кг корисного навантаження; застосовуються для атак, мінування, доставки вантажів і логістики.
- Дрони середньої дальності (middle-strike) — вражають цілі на відстанях до 200 км у тилу противника.
- Дрони далекої дії (deep-strike) — радіус ураження до 2 000 км, здатні завдавати стратегічних ударів по інфраструктурі.
- Дрони-перехоплювачі — знищують ворожі розвідувальні та ударні дрони, зокрема "Шахеди".
- Розвідувальні дрони — для моніторингу фронту, коригування артилерії, інших дронів і збору розвідданих.
- Наземні роботизовані комплекси — для логістики, штурмових дій, мінування/розмінування та евакуації; здатні перевозити десятки тонн вантажів на тиждень.
- Морські дрони — надводні та підводні платформи, які суттєво змінили баланс сил над Чорним морем.
Кожен тип безпілотника перетворився на модульну платформу, яку можна швидко адаптувати під різні завдання. Наприклад, українські безекіпажні катери (БЕК) здатні не тільки вражати морські цілі, а й атакувати наземні та повітряні об’єкти; вони можуть транспортувати ударні дрони або нести ракети типу "повітря-повітря", що значно розширює спектр застосування.
Звіт окремо аналізує перспективи співробітництва між Україною та США. Україна вже не лише отримує допомогу, а й виступає інноватором, здатним масштабувати перевірені у боях рішення. Спільне виробництво дронів може поєднати українські розробки та бойовий досвід із американською промисловою базою, логістикою та фінансуванням, створивши взаємовигідне партнерство.
Такий підхід дозволив би Україні отримати прогнозоване фінансування, глибшу економічну інтеграцію із Заходом та безпечні виробничі ланцюги, а країни НАТО — рішення, здатні конкурувати з російськими та китайськими моделями.
Раніше ми писали, що у новій редакції мирного плану Україна погодилася обмежити чисельність своїх збройних сил до 800 тисяч військовослужбовців.
