Україна опинилася перед критичною необхідністю ухвалення непопулярних податкових змін до кінця березня 2026 року, що є ключовою умовою для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Відсутність політичної волі у Верховній Раді щодо підвищення податків ставить під загрозу не лише черговий транш у розмірі понад 8 млрд доларів, а й усю систему зовнішньої фінансової підтримки, від якої критично залежить виплата пенсій та зарплат у бюджетній сфері.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус.
Експерт наголосив, що МВФ є головним "маркером" для всіх міжнародних донорів, і зупинка програми призведе до ланцюгової реакції з боку інших партнерів. При цьому ініціатива щодо підвищення податків виходила саме від української сторони під час переговорів.
Вимоги фонду включають оподаткування доходів від цифрових платформ (так званий "податок на OLX"), міжнародних посилок та введення ПДВ для ФОПів. Попри погодження цих кроків на рівні Кабінету Міністрів, парламент затягує процес через політичні ризики.
"Ми розуміємо, що підвищення податку на донатну вартість — це така дуже неприємна історія і парламентарі дуже не хочуть на неї йти. Тут завдання, насамперед, Кабінету Міністрів України зробити порівняльні таблиці того, що буде з економікою країни без цього кредиту і з іншої сторони, які наслідки призведе закриття цих податків. Всі дивляться насамперед, чи вдасться Україні МВФ вирішити це питання. Чи вдасться прийняти рішення, яке буде, скажімо так, відповідати тим обіцянкам, які Україна давала для отримання цього кредиту", — зазначив економіст.
Він підкреслив, що ухвалення податкових змін політично непопулярне, але необхідне для забезпечення державного фінансування соціальних виплат, пенсій та військових видатків у умовах війни. Без цих рішень держава може зіткнутися з дефіцитом коштів для виконання соціальних зобов’язань, тоді як тимчасове підвищення податків дає змогу отримати кредит МВФ і стабілізувати бюджет.
"Всі доходи, які отримує держава, ідуть на військову сферу. Пріоритет номер один для нас зараз — відбиття агресії. На соціалку ми не маємо грошей. Соціалку ми фінансуємо за рахунок зовнішньої допомоги. Якщо відповідні рішення парламент не ухвалить, постане ризик, що можуть бути затримки з зарплатами, з пенсіями, з іншою соціальною допомогою", — підкреслив фахівець.
Економіст також уточнив, що ці заходи можуть бути обмежені за часом — наприклад, підвищення податків на один рік із зобов’язанням повернути попередні ставки після завершення терміну. Це дозволить уникнути тривалого тиску на бізнес і населення, а водночас забезпечить країні необхідні ресурси для фінансування пріоритетних сфер.
"Найголовніше, щоб не складалось враження, що ось ми підвищуємо і не буде кроку назад. Це тимчасове підвищення, яке робиться для того, щоб держава покрила потреби фінансування. Якщо все ж таки парламент буде переконувати йти на підвищення податків, треба Кабінету Міністрів підготувати відповідні таблиці і показати, що це підвищення не загалом на безстроковий період, а, наприклад, на рік", — підкреслив експерт.
"Апостроф" повідомляв, що Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння через зволікання українського парламенту з ухваленням податкових змін, необхідних для отримання фінансування у розмірі 8,1 млрд доларів. Депутати мають до кінця березня затвердити підвищення податків для бізнесу та населення, проте розгляд цих питань наразі затримується.
Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила нову програму розширеного фінансування для України обсягом 8,1 млрд доларів США. Проєкт розрахований на чотири роки, а перший транш у розмірі близько 1,5 млрд доларів країна має отримати вже найближчим часом. Ці кошти спрямують на підтримку стабільності фінансів та покриття дефіциту державного бюджету.
А заступниця керівника місії МВФ в Україні Сучанан Тамбунлертчай на брифінгу повідомляли, що до 1 липня 2026 року ключові державні підприємства мають відновити публікацію фінансової звітності в рамках зобов’язань української влади для подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Верховна Рада України відхилила законопроєкт №14025 щодо оподаткування доходів, отриманих через електронні платформи. У суспільстві документ отримав неофіційну назву "податок на OLX".
