Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко опинився в непростій ситуації, балансуючи між посиленням тиску з боку Росії та жорсткими сигналами України. На цьому тлі він публічно заявив, що білоруські військові не братимуть участі у війні проти України.
Про це повідомляє The Washington Post.
За даними видання, Кремль продовжує шукати можливості активніше залучити Білорусь до реалізації своїх військових планів. Водночас Київ демонструє готовність завдавати ударів по об'єктах на білоруській території, якщо вони використовуються для підтримки російських військ.
Одним із таких випадків стала заява президента України Володимира Зеленського щодо чотирьох ретрансляційних станцій у Брестській та Гомельській областях. За інформацією української сторони, ці об'єкти використовувалися для підсилення сигналу російських безпілотників, які здійснювали атаки по Україні.
Президент України попередив Мінськ, що ретранслятори мають бути відключені протягом семи днів, інакше вони можуть стати цілями для українських ударів. Згодом, як зазначає видання, ці станції припинили роботу. Офіційно білоруська влада цього не підтверджувала, однак про їхнє відключення спочатку повідомили російські воєнні блогери, а пізніше це підтвердив і Зеленський.
Після цього Лукашенко здійснив дводенний візит до Росії, де провів закриту зустріч із російським президентом Володимиром Путіним у його резиденції на Валдаї. Підсумки переговорів сторони не розголошували. Речник Кремля Дмитро Пєсков охарактеризував зустріч лише як "неформальну взаємодію".
Згодом, виступаючи перед білоруськими військовослужбовцями, Лукашенко заявив, що Білорусь не планує вступати у війну.
"Ніхто не збирається відправляти вас у це кровопролиття. Нам не потрібна війна. Ми виступаємо за мирне вирішення конфліктів", – сказав він.
Також білоруський лідер запевнив, що не варто очікувати від Мінська будь-яких військових дій проти України, хоча водночас визнав, що окремі його попередні заяви на адресу українського керівництва могли бути надто різкими.
Як зазначає The Washington Post, українська влада вже тривалий час попереджає про спроби Москви втягнути Білорусь у війну через проблеми російської армії на фронті. Водночас більшість експертів вважає малоймовірною безпосередню участь білоруських військ у бойових діях.
Натомість Росія може активніше використовувати білоруську територію для підтримки власних військових операцій, зокрема для ударів по логістичних маршрутах постачання західної допомоги Україні або для посилення напруженості на кордоні з країнами НАТО.
Один із європейських посадовців зазначив, що одним із можливих сценаріїв є спроби перервати постачання західного озброєння Україні через білоруський напрямок, адже логістика союзників залишається одним із ключових факторів підтримки української оборони.
Видання також звертає увагу, що рішення Мінська визначаються не лише відносинами з Москвою. Важливим чинником залишаються контакти Білорусі з Китаєм і США.
Під час останнього візиту Лукашенка до Пекіна голова КНР Сі Цзіньпін підтвердив підтримку суверенітету та територіальної цілісності Білорусі. Одночасно Мінськ активізував взаємодію зі Сполученими Штатами: після переговорів за посередництва Вашингтона білоруська влада звільнила частину політичних в'язнів, а США послабили окремі санкційні обмеження.
На думку експерта програми Carnegie Russia Eurasia Артема Шрайбмана, саме прагнення зберегти можливість діалогу із Заходом є одним із факторів, що стримує Лукашенка від глибшого втягування країни у війну.
За оцінками аналітиків, наразі Мінськ намагається балансувати між залежністю від Кремля та бажанням уникнути прямої участі у війні, хоча політичний і військовий тиск на білоруське керівництво продовжує посилюватися.
Раніше ми писали, що під час церемонії вшанування випускників військових навчальних закладів самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що країна не має наміру вступати у війну. За його словами, офіційний Мінськ виступає за мирне вирішення в Україні та не планує відправляти туди своїх військовослужбовців.
