Естонія посилює військову присутність поблизу кордону з Росією та нарощує спроможності для завдання ударів на великій відстані. Країна готується до можливого майбутнього конфлікту з РФ, хоча її військове керівництво не вважає повномасштабну війну між Росією та НАТО неминучою у найближчі два роки.
Про це пише Financial Times.
За оцінками естонських військових та представників розвідки, Москва наразі не демонструє готовності до прямого масштабного зіткнення з НАТО, водночас Росія продовжує готуватися до потенційного конфлікту в перспективі. Саме тому Таллінн вважає найближчі роки критично важливими для зміцнення оборони.
"Стримування не працює. Критично важливий період для вирішення цієї проблеми — як для нас, так і для всіх країн Балтії — настає в найближчі один-чотири роки", — заявив високопоставлений представник військової розвідки Естонії.
Одним із ключових елементів нової стратегії стало переміщення елітних військових підрозділів ближче до східного кордону. Із головної військової бази країни в Тапі такі підрозділи регулярно перекидають на позиції східніше, ближче до території Росії.
Паралельно Естонія розбудовує військову інфраструктуру. У Йихві створюють нову базу, а в Нарві будується об'єкт, який зможе постійно приймати близько 200 військовослужбовців. У разі виникнення кризової ситуації його місткість можна буде збільшити ще на 800 осіб.
Таллінн також активно нарощує далекобійні вогневі можливості. Протягом останнього року Естонія уклала контракти на закупівлю дев'яти американських реактивних систем залпового вогню HIMARS. До пакета входять, зокрема, балістичні ракети M57 із дальністю до 300 км. Крім того, країна придбає дев'ять південнокорейських систем Chunmoo, здатних уражати цілі на аналогічній відстані.
Показово, що відстань від Тапи до Санкт-Петербурга становить близько 260 км.
Як зазначає Financial Times, до початку повномасштабної війни Росії проти України Естонія розглядала інший сценарій оборони. Військові стратеги виходили з географічних та історичних особливостей країни й передбачали швидку мобілізацію резервістів у разі російського нападу. Основною тактикою мала стати партизанська війна та виснаження російських підрозділів до моменту прибуття союзних сил НАТО.
Однак досвід війни в Україні змусив естонське командування переглянути ці підходи. Там дійшли висновку, що розраховувати виключно на виснаження російської армії може бути недостатньо, оскільки Кремль, на думку естонських військових, готовий миритися зі значними втратами заради просування вперед.
В Естонії також враховують особливості російської тактики: після захоплення позицій війська РФ продовжують утримувати їх навіть тоді, коли територія зазнає значних руйнувань.
Тому нова концепція передбачає оборону кожного метра території безпосередньо від державного кордону. Водночас у разі нападу Естонія планує з перших днів завдавати ударів по військових цілях на території Росії, у тому числі на значній відстані вглиб її тилу.
Раніше Польща та Естонія заявили про продовження звичного режиму роботи своїх дипломатичних місій у Києві.
