Президент Росії Володимир Путін змінив підхід до досягнення перемоги у війні проти України. Якщо у 2024 році Кремль робив ставку передусім на просування російських військ на полі бою, то тепер Москва, за оцінкою Frankfurter Allgemeine Zeitung, дедалі більше покладається на масштабні повітряні удари.
У 2024 році Путін заявляв, що російська армія нібито "наступає по всій лінії зіткнення" і продовжуватиме це робити, доки Україна не вичерпає людські ресурси. Однак, як зазначає FAZ, розвиток бойових дій не відповів цьому прогнозу: російське просування сповільнилося, тоді як втрати армії РФ залишаються значними.
Видання з посиланням на британські військові оцінки пише, що загальні втрати Росії можуть становити близько 1,5 мільйона військовослужбовців. Водночас у матеріалі стверджується, що українські втрати, ймовірно, у три-чотири рази менші, оскільки наступальні операції зазвичай супроводжуються більшими втратами, ніж оборонні.
На цьому тлі, за оцінкою FAZ, Росія зміщує акцент із безпосереднього завоювання українських територій на так звану "війну міст" — систематичні удари по населених пунктах та критичній інфраструктурі по всій Україні.
Наприкінці вересня Путін заявив, що російські "заходи відплати" нібито настільки руйнівні, що Україна вже просить про мир. FAZ вважає, що Москва намагається використати наслідки повітряних атак для посилення тиску на Україну.
У матеріалі також йдеться про скорочення доступних для України ресурсів протиповітряної оборони. Автори пов’язують це, зокрема, з воєнними діями США проти Ірану, через які американські оборонні системи та боєприпаси розподіляються між різними регіонами світу. За даними видання, якщо раніше Україна могла перехоплювати близько 90% російських ракет, то у вересні цей показник знизився до 55%.
Окремою проблемою, за даними FAZ, стає розвиток російських далекобійних безпілотників. Частина таких апаратів переходить від гвинтових двигунів до реактивних, що може підвищувати їхню швидкість і ускладнювати протидію їм.
Водночас Росія сама стикається з часовими та економічними обмеженнями. Як зазначає видання, російська військова економіка перебуває під значним навантаженням. Саме тому Кремль, за оцінкою FAZ, може спробувати завдати Україні максимальних збитків упродовж наступної зими. Серед можливих наслідків таких ударів — перебої з опаленням, знищення промислових підприємств та пошкодження електростанцій, що, на думку авторів матеріалу, має створити додатковий тиск на Київ.
FAZ називає кілька напрямів, які, на думку видання, могли б посилити позиції України. Один із них — подальше нарощування допомоги у сфері протиповітряної оборони з боку Німеччини та інших союзників.
Другий напрям — посилення заходів, спрямованих на скорочення російських доходів. Зокрема, після інциденту в районі аеропорту Лейпциг/Галле уряд Німеччини заявив про намір вживати заходів щодо російських танкерів, пов’язаних із так званим "тіньовим флотом".
Третім важливим питанням видання називає фінансування України. Президент Володимир Зеленський заявляв, що для бюджету України на 2026 рік бракує 24 мільярдів євро. Водночас, як зазначає FAZ, європейські експерти не ставлять цю оцінку під сумнів, але подальше фінансування пов’язують із виконанням Україною погоджених реформ.
За даними Києва, фінансова потреба України на 2027 рік може становити ще близько 69 мільярдів євро. У зв’язку з цим у ЄС обговорюється використання заморожених російських державних активів на суму близько 210 мільярдів євро, які зберігаються, зокрема, через бельгійську фінансову компанію Euroclear. Йдеться про можливість використання цих коштів для фінансування України у форматі позики.
FAZ зазначає, що такий механізм міг би мати політичні наслідки і для європейських країн. На думку видання, фінансування підтримки України за рахунок російських активів могло б послабити аргументацію політичних сил, які критикують витрати європейських держав на допомогу Києву та пов’язують їх із нестачею коштів на внутрішні соціальні потреби.
Раніше ми писали, що Росія заклала майже 18 мільярдів рублів на національний проєкт "Нові технології збереження здоров'я" на 2027–2029 роки.
