Президент США Дональд Трамп, який неодноразово називав себе «майстром укладання угод», у ситуації з Іраном обрав курс на подальше загострення, оголосивши про морську блокаду іранських портів. На тлі переговорних труднощів із Тегераном цей крок виглядає як перехід до жорсткішої політики.
Як пише Financial Times, така стратегія може мати зворотний ефект для Сполучених Штатів. Різке обмеження судноплавства через Ормузьку протоку вже спричинило стрибок світових цін на нафту та газ, а подальша ескалація лише посилює цей тренд. Окремо зазначається ризик нових ударів Ірану по енергетичній інфраструктурі в регіоні Перської затоки.
За оцінками аналітиків, Тегеран вважає, що час працює на його користь. Тривале збереження обмежень у стратегічному морському коридорі може збільшити економічний і політичний тиск на США та їхніх союзників, що потенційно посилить позиції Ірану у разі відновлення переговорів.
У матеріалі також наголошується, що наслідки конфлікту вже відчутні для глобального енергоринку. За час загострення ситуації в регіоні значна частина світових постачань енергоносіїв опинилася під загрозою або була втрачена, що підвищує ризики тривалого дефіциту.
Глава Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль попереджає, що нинішня криза за масштабом впливу може перевищити нафтові шоки 1970-х років, які свого часу спричинили тривалу інфляцію та економічні рецесії в багатьох країнах.
Також зазначається, що наслідки можуть вийти далеко за межі енергетичного сектору. Подорожчання пального вплине на авіаперевезення та туристичну галузь, дефіцит промислових газів може ускладнити виробництво електроніки, а перебої з постачанням добрив здатні посилити продовольчу інфляцію в глобальному масштабі.
У відповідь на провал переговорів з Іраном президент США Дональд Трамп оголосив про морську блокаду Ормузької протоки, що потенційно може призвести до захоплення будь-яких суден, що сплачують мита Тегерану. Така операція загрожує подальшою дестабілізацією світових енергетичних ринків та може спровокувати новий сплеск цін на нафту.
