Європейські високопосадовці намагаються зменшити побоювання, що можливі успіхи політичних сил, які скептично ставляться до підтримки України, на майбутніх виборах у Франції та Німеччині можуть вплинути на подальшу допомогу Києву.
Про це пише Reuters, поспілкувавшись із представниками країн ЄС на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.
Європейські посадовці визнають, що результати виборів у великих країнах ЄС можуть впливати на політичні розрахунки щодо України. Водночас вони наголошують, що Європейський Союз має достатньо механізмів і країн, здатних забезпечувати продовження підтримки Києва незалежно від змін у національних урядах.
"Ми стежимо за політичними подіями в Європі. Якщо хтось із тих, хто зараз є рішучими прихильниками України, відійде, інші залишаться, бо це в наших інтересах", — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. Водночас він визнав, що майбутні вибори є одним із чинників, які враховують під час планування подальшої допомоги Україні.
Глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна закликав не дозволяти внутрішньополітичним процесам у Європі відволікати увагу від нагальних потреб України.
"Головне — це не лише вибори, а саме Україна", — сказав він.
За словами Тсахкни, під час його візиту до Києва в серпні українські представники висловлювали серйозне занепокоєння щодо майбутньої зими, зокрема через можливу нестачу засобів протиповітряної оборони та фінансування.
"Президент Зеленський також сказав нам: "Будь ласка, відкиньмо всі політичні розбіжності, щоб до цього часу отримати реальні поставки, адже це може стати найважчим періодом для України". Тож ми не можемо собі дозволити роздумувати над тим, які вибори нас чекають наступного року", — зазначив естонський міністр.
Президент Фінляндії Александр Стубб також заявив, що попередні виборчі кампанії в Європі супроводжувалися побоюваннями щодо можливого скорочення підтримки України, які згодом не завжди справджувалися.
Він навів як приклад прихід до влади в Італії Джорджи Мелоні. За словами Стубба, перед її обранням лунали припущення про можливі негативні наслідки для України та Європи, однак, на його думку, цього не сталося.
"У демократії завжди доводиться миритися з маятником, який, як відомо, коливається зліва направо, іноді до крайнощів", — сказав фінський президент.
Стубб також зазначив, що держави східного флангу НАТО, ймовірно, продовжать відігравати важливу роль у підтримці України навіть у разі зменшення політичної підтримки в інших частинах Європи. Водночас він прогнозує, що можливі зміни матимуть поступовий, а не різкий характер.
"Доля України не залежатиме від цього ризику. Я вважаю, що Україна зараз перебуває в кращому становищі — політично, військово та фінансово — ніж будь-коли за час цієї війни", — заявив Стубб.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також визнав наявність певних ризиків, пов'язаних із виборчими циклами в Європі, однак висловив упевненість у подальшій підтримці Києва.
"Звичайно, певні ризики існують. Але я вірю в європейську мудрість", — сказав Сибіга.
У Франції президентські вибори мають відбутися навесні наступного року. Однією з ключових фігур виборчої кампанії залишається Марін Ле Пен, яку пов'язують із ультраправим "Національним об'єднанням". Нещодавно вона заявила, що в разі обрання має намір продовжувати підготовку українських військових, постачання військової техніки та підтримку "коаліції охочих".
Раніше ми писали, що країни-члени ЄС погодилися щодо умов виділення 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру для України.
