Російський президент Володимир Путін може використати результати парламентських виборів у Росії як підставу для подальшого посилення війни проти України. На думку оглядача Foreign Affairs Андрія Колесникова, Кремль прагне продемонструвати нібито широку підтримку влади та її воєнної політики, хоча настрої російського суспільства є значно складнішими.
Про це йдеться у статті Foreign Affairs, опублікованій 24 вересня.
Автор зазначає, що незалежні соціологічні дослідження фіксують зменшення частки росіян, які вважають війну успішною для Путіна. Водночас у суспільстві зберігаються побоювання щодо нової мобілізації, зростання цін, обмежень доступу до інтернету та дефіциту пального.
На думку Колесникова, поки російське керівництво вважає, що час працює на нього, а результати виборів можна представити як свідчення "єдності" суспільства, Путін продовжуватиме війну. Це, як зазначає автор, означатиме подальшу ескалацію як проти України, так і всередині самої Росії.
У Foreign Affairs також звертають увагу на посилення російських ударів по Україні. Автор вважає, що Кремль може використовувати атаки на українську енергетичну інфраструктуру як один із ключових інструментів тиску напередодні зими. У статті наголошується, що для Путіна ескалація поступово перетворюється на засіб збереження політичного контролю.
Колесников також пише про внутрішній вимір цієї політики. За його оцінкою, російська влада підтримує постійне відчуття надзвичайної ситуації та формує в суспільстві так звану "обложену фортецю". Результати виборів, які автор називає заздалегідь прогнозованими, можуть бути використані Кремлем для виправдання подальших дій.
Водночас залишається незрозумілим, наскільки довго російське суспільство буде готове приймати наслідки війни. Серед проблем, із якими стикаються громадяни РФ, автор називає наслідки українських ударів по нафтопереробних підприємствах, перебої з пальним та тривалу інфляцію. Водночас питання можливого нового посилення мобілізації залишається чутливим для російського суспільства.
Колесников наголошує, що ескалація відбувається не лише на фронті. Усередині Росії посилюється тиск на противників Кремля, зростає податкове навантаження, а державні витрати на війну створюють додаткове фінансове навантаження на економіку.
"Без посилення внутрішнього тиску режим не може нарощувати свої зовнішні дії. Створення криз стало основою системи Путіна і механізмом, за допомогою якого він підтримує свою владу", — йдеться у статті.
Автор також звертає увагу на дедалі жорсткішу риторику російської пропаганди. Як приклад наводиться заступник голови Держдуми РФ Петро Толстой, який публічно говорив про необхідність ударів по цивільному населенню для деморалізації противника. На думку Колесникова, поширення мови ненависті та виправдання насильства також є формою внутрішньої ескалації, хоча її ефект поступово слабшає через постійне повторення.
У підсумку автор Foreign Affairs вважає, що схильність Кремля до постійного підвищення ставок може свідчити не стільки про силу російської влади, скільки про її залежність від продовження війни. На його думку, дедалі більше росіян можуть відчувати втому від умов життя, які формуються через політику держави.
Водночас Колесников не прогнозує масштабних протестів у Росії. Він проводить паралелі з пізнім радянським періодом, коли зовнішня демонстрація стабільності співіснувала з дедалі більшою невідповідністю між офіційною картиною та повсякденним життям.
Автор також зазначає, що адміністрація президента США Дональда Трампа намагається запропонувати Путіну можливості для відступу — через перспективу масштабних домовленостей або погрози новими санкціями. Однак, на думку Колесникова, наразі немає ознак готовності російського лідера скористатися цими можливостями. Він вважає, що Кремль може спробувати й надалі затягувати війну, зокрема використовуючи зимовий період як додатковий інструмент тиску на Україну.
Раніше ми писали, що президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія наразі не готується до припинення війни.
