У Латвії відбулися військові навчання канадської бригади НАТО, під час яких союзники відпрацьовували дії за сценарієм можливого масштабного конфлікту з Росією. Одним із головних завдань стало застосування уроків російсько-української війни, зокрема досвіду використання безпілотників. Водночас, як пише The Wall Street Journal, результати показали, що арміям НАТО ще належить значно адаптуватися до нових умов ведення бойових дій.
"Ми більше не просто тренуємося. Ми проводимо репетицію конкретних бойових завдань", — заявив командир бригади НАТО канадський полковник Девід Брассард. За його словами, такий підхід свідчить про зміну самої концепції військової підготовки.
Під час навчань військові активно аналізували відеозаписи бойових дій, оприлюднені в українських і російських соцмережах. Майже всі близько 150 військовослужбовців однієї з рот отримали щонайменше базові навички керування дронами. Її командир, ветеран війни в Афганістані, також відвідував українські підрозділи безпосередньо в зоні бойових дій.
Втім, за його оцінкою, навіть цей підрозділ поки далекий від повного опанування тактики, яка сформувалася на українському полі бою. WSJ зазначає, що значна частина уражень у російсько-українській війні припадає на безпілотники, через що багато традиційних підходів до ведення бойових дій потребують перегляду. Під час навчань близько 90% дронів умовного противника використовувалися для розвідки та спостереження, тоді як лише частина виконувала ударні завдання.
Складнощі проявилися і під час роботи екіпажів канадських танків Leopard. Військові лише починають опановувати тактику дій в умовах масового застосування безпілотників. При цьому на танках під час навчань не було систем виявлення дронів або характерних для українського фронту засобів додаткового захисту. Один із військовослужбовців зазначив, що найближчим часом має отримати дробовик як один із засобів боротьби з безпілотниками.
Окремо військові експериментували з новими способами розміщення артилерії. Канадські військові розосереджували буксирувані гаубиці M777 на відстані близько 12 кілометрів одна від одної, щоб зменшити ризик їхнього виявлення безпілотниками. Крім того, артилерійські установки заглиблювали в землю на кілька метрів для підвищення живучості у разі виявлення противником.
Однак Юріс Юрашс — колишній депутат парламенту Латвії, який у 2022 році приєднався до українських Сил оборони як командир розвідувальної роти, — критично оцінив такі підходи. За його словами, M777 нині рідко застосовують на українському фронті, оскільки після відкриття вогню артилерійські позиції можуть швидко стати цілями для безпілотників. Він також зазначив, що танки значно рідше використовуються безпосередньо на передовій, а ті, що виходять на бойові позиції, зазвичай мають додаткові конструкції для захисту від дронів.
"Танк на сучасному полі бою — це як десерт, за який оператори дронів буквально змагатимуться, щоб першими завдати удару", — сказав Юрашс. На його думку, армії НАТО поки не готові до такого формату війни, оскільки багато військовослужбовців знають про український досвід переважно з телебачення та соціальних мереж.
Водночас у НАТО вже намагаються змінювати підходи до підготовки. Бригада в Латвії відпрацьовує, зокрема, використання антидронових сіток для прикриття маршрутів і створення укріплених командних пунктів. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс також закликав союзників швидше адаптувати військові плани та доктрину до нових умов.
