Росія може розгорнути цієї зими масштабну кампанію ударів по українській енергетичній інфраструктурі, щоб вивести з ладу до 15 ГВт потужностей і позбавити великі міста електроенергії, тепла та водопостачання.
Про це пише The New York Times із посиланням на перехоплений російський план, який міністр енергетики України Денис Шмигаль, за даними видання, представив європейським партнерам у Парижі приблизно два тижні тому.
Як повідомляють джерела газети, документ описує поетапну операцію, спрямовану на масштабне порушення роботи енергосистеми України. Для атак, імовірно, планують використати до тисячі ракет, безпілотників і авіабомб. Серед потенційних цілей названо електричні підстанції, гідроелектростанції, теплоелектростанції та котельні.
Особливе занепокоєння викликають наміри щодо трьох українських атомних електростанцій, які продовжують працювати. Згідно з описом плану, Росія може спробувати зупинити їх, завдаючи ракетних ударів по відкритих розподільчих підстанціях, через які електроенергія від АЕС надходить до загальної мережі. Такі об’єкти, як зазначається в документі, розташовані на відстані менш ніж 1,6 кілометра від реакторів.
Іншим напрямом можливих атак може стати система водопостачання. У документі, за даними NYT, згадуються насосні станції та очисні споруди, по яких можуть завдати ударів десятками балістичних ракет і керованих авіабомб. Українські посадовці, на яких посилається видання, неофіційно висловлюють побоювання щодо недостатньої готовності резервних систем до тривалих і масштабних перебоїв із водопостачанням.
Загальна мета описаної кампанії, як випливає з документа, — максимально порушити функціонування великих міст, зокрема Києва, Харкова й Одеси. У плані йдеться про можливе скорочення електропостачання в них на 90%, аналогічне зменшення теплопостачання та серйозні проблеми з роботою каналізаційної системи. Такі наслідки можуть створити передумови для масштабної гуманітарної кризи.
Україна готується до зимового періоду
Протягом останніх місяців Україна посилювала захист енергетичної інфраструктури. Зокрема, над важливими об’єктами, серед яких підстанції, що забезпечують передавання електроенергії між регіонами, споруджували захисні конструкції. Після масштабних відключень попередньої зими українці також активніше запасалися акумуляторами та портативними газовими обігрівачами.
Держава спрямувала сотні мільйонів доларів на відновлення електростанцій і підстанцій, а також на розгортання менших джерел генерації, зокрема газових турбін. Такі установки можуть бути менш вразливими до атак завдяки своїм розмірам і розосередженому розташуванню.
Паралельно Україна модернізує енергомережу, щоб підвищити її стійкість до зимових навантажень і забезпечити можливість перенаправлення електроенергії в разі пошкодження окремих ліній. Однак експерти застерігають, що навіть ці заходи не гарантують захисту від масштабної кампанії ударів.
Керівниця аналітичного енергетичного центру DiXi Group Олена Павленко порівняла стан української енергетики після чотирьох зим повномасштабної війни з марафоном, який доводиться долати з однією легенею. Ця метафора, за змістом її оцінки, відображає значне виснаження системи та складність підготовки до нового опалювального сезону.
Ризики для енергосистеми
Виступаючи у Верховній Раді в серпні, Денис Шмигаль заявляв, що Україна має увійти в зиму з достатніми енергетичними резервами. За його оцінкою на той час, доступна потужність становила близько 15 ГВт, а до кінця року мала зрости до понад 21 ГВт. Це перевищувало пікове споживання попередньої зими, яке становило приблизно 18 ГВт.
Водночас аналітики застерігають, що навіть відносно невелика кількість влучань може нівелювати результати відновлення. Марія Цатурян із дослідницької групи Ukraine Facility Platform зазначила, що кількох ударів може вистачити для втрати близько 5 ГВт потужностей, які Україна відновила протягом останніх місяців. Як приклад вразливості системи вона навела відключення електроенергії після атаки 30 вересня.
За інформацією The New York Times, перехоплений документ передбачає три послідовні етапи атак. Спочатку російські війська можуть націлитися на підстанції поблизу західного кордону України, через які здійснюється імпорт електроенергії з Європи. Наступним етапом, імовірно, стане ураження гідроелектростанцій. На завершальній стадії план, за даними видання, передбачає спроби зупинити три українські атомні електростанції.
Реалізація такого сценарію могла б одночасно обмежити внутрішнє виробництво електроенергії та можливості її імпорту. Водночас фактичний масштаб загрози залежатиме від подальших дій Росії, ефективності української протиповітряної оборони та здатності енергетиків оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти.
Раніше ми писали, що нова українська балістична ракета FP-7, про перший бойовий запуск якої напередодні повідомив президент Володимир Зеленський, була спрямована по об'єкту на тимчасово окупованій території.
