Німеччина розглядає можливість закупівлі недорогих крилатих ракет великої дальності, звертаючи увагу на розробки компаній з України та Ізраїлю.
Про це повідомляє Politico з посиланням на документи оборонного планування Міністерства оборони ФРН.
За даними видання, питання набуло особливої актуальності після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа відмовилася від планів розміщення в Німеччині американських підрозділів із далекобійними ракетами Tomahawk. Водночас Берлін продовжує шукати власні рішення для посилення потенціалу стримування.
Як зазначають джерела в урядових колах та оборонній промисловості, німецьке відомство з озброєнь приділяє увагу не лише великим виробникам, а й перспективним компаніям, серед яких українська Fire Point та ізраїльська Covenant.
Особливий інтерес викликає участь українських розробників. За інформацією Politico, одразу дві українські компанії потрапили до переліку потенційних учасників програми, що стало безпрецедентним випадком для масштабних оборонних проєктів у Європі та свідчить про зростання авторитету українського військово-технологічного сектору.
Водночас у виданні наголошують, що йдеться поки лише про вивчення можливостей ринку. Остаточних рішень щодо закупівель не ухвалено. Однак аналіз документів показує, що Німеччина шукає ракети, які поєднували б відносно низьку вартість, можливість швидкого виробництва та достатню дальність для ураження важливих військових цілей.
Згідно з документами Міноборони ФРН, Берлін реалізує комплексний план розвитку наземних ударних систем дальньої дії.
Першим напрямом є закупівля американської системи Typhon — мобільного комплексу, здатного запускати крилаті ракети Tomahawk. Введення цієї системи в експлуатацію очікується у 2029 році.
Другий компонент передбачає придбання недорогих далекобійних ракет, які можуть надійти на озброєння вже у 2027 році.
Ще два напрями пов'язані з перспективними спільними програмами Німеччини та Великої Британії. Йдеться про створення нової високоточної крилатої ракети, яку планують розробити до 2032 року, а також гіперзвукового плануючого апарата з орієнтовним терміном реалізації до 2035 року.
На думку авторів матеріалу, формування такого багаторівневого арсеналу стане важливим стратегічним кроком для Німеччини, яка тривалий час покладалася на підтримку США у сфері далекобійних ударних засобів.
У планових документах згадуються дві системи, пов'язані з українським оборонним сектором. Серед них — крилата ракета Flamingo, розроблена компанією Fire Point, а також комплекс BARS, який поєднує можливості ракети та безпілотника середньої дальності.
Обидві системи наразі перебувають на стадії експериментального вивчення. Якщо результати випробувань і оцінки відповідатимуть вимогам Бундесверу, вони можуть стати основою для майбутніх контрактів на серійне виробництво.
У Міністерстві оборони Німеччини, коментуючи ситуацію, зазначили, що війна в Україні продемонструвала критичну важливість засобів, здатних уражати стратегічні об'єкти далеко за лінією фронту. Саме такі можливості сьогодні розглядаються як один із ключових елементів ефективного стримування потенційного противника.
У відомстві також наголосили, що відносно недорогі ударні системи, які можуть застосовуватися масово та долати протиповітряну оборону, мають значну оперативну цінність. Водночас у Міноборони ФРН підкреслили, що продовжують вивчати доступні на ринку рішення, не розкриваючи деталей можливих майбутніх закупівель.
Раніше ми писали, що Україна запустила державний портал TrophyLab, який надає фахівцям та міжнародним партнерам доступ до технічної інформації про захоплені зразки російського озброєння. Це рішення дозволить обмінюватися даними для пришвидшення розробки ефективних засобів протидії ворожій техніці.
