Попри те, що Україна залишається одним із провідних світових виробників зерна, близько 700 тисяч жителів прифронтових територій не мають стабільного доступу до продуктів харчування без підтримки Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН.
Про це повідомляє Politico з посиланням на виконувача обов’язків директора ВПП Карла Скау.
За його словами, цього року українські аграрії зібрали приблизно 60 мільйонів тонн зерна, чого достатньо для забезпечення продовольством сотень мільйонів людей у різних країнах світу. Однак поблизу лінії фронту проблема полягає не у відсутності продуктів, а в неможливості безпечно доставити їх людям або придбати їх на місці.
Гуманітарні конвої працюють у складних умовах через постійну загрозу атак російських безпілотників. Автомобілі змушені пересуватися дорогами, захищеними протидроновими сітками, а роздача продуктів у населених пунктах триває лише кілька хвилин, щоб мінімізувати ризики для персоналу та місцевих жителів.
Після поїздки прифронтовими регіонами — від Харківщини до Одещини — Карл Скау зазначив, що дальність застосування російських дронів значно зросла. Якщо раніше вони становили загрозу на відстані 10–15 кілометрів від лінії бойових дій, то нині можуть уражати цілі вже за 50 кілометрів, що змушує дедалі більше людей залишати свої домівки.
За інформацією ООН, червень став найсмертоноснішим місяцем для цивільного населення України з квітня 2022 року. Упродовж місяця загинули щонайменше 293 мирні жителі, ще 1 990 отримали поранення. Значну частину втрат спричинили атаки FPV-дронів та інших безпілотників малої дальності.
Під час відвідування транзитного центру біля Слов’янська представники ВПП поспілкувалися з людьми, які були евакуйовані із зон активних бойових дій. За словами Скау, багато мешканців тривалий час відмовлялися залишати свої оселі, однак погіршення безпекової ситуації змушує їх евакуюватися.
Водночас Україна, незважаючи на окупацію близько п’ятої частини своїх сільськогосподарських угідь, продовжує експортувати зерно до країн Африки, Близького Сходу та Азії через чорноморські порти. Основна проблема прифронтових районів полягає у зруйнованій логістиці: у багатьох населених пунктах магазини закриті, а пенсіонери часто не можуть скористатися банківськими послугами чи придбати необхідні продукти.
У таких умовах Всесвітня продовольча програма не лише доставляє продуктові набори, а й надає грошову допомогу. Частину продуктів організація закуповує безпосередньо в українських фермерів, зокрема для забезпечення харчування школярів. Зараз програмою охоплено близько 20 тисяч дітей, які навчаються в укриттях та на станціях метро Харкова.
Разом із тим гуманітарні місії стикаються зі зростанням небезпеки. За даними ВПП, за перші місяці року кількість атак і небезпечних інцидентів уже досягла рівня всього 2025 року. Нещодавно російський безпілотник пошкодив автомобіль організації, а в травні ракета влучила у головний склад ВПП у Дніпрі, попри його чітке гуманітарне маркування.
Ще одним викликом залишається скорочення міжнародного фінансування. Через зменшення донорської підтримки кількість українців, які отримують допомогу від ВПП, уже скоротилася з понад одного мільйона до 700 тисяч осіб, а найближчим часом може зменшитися ще на 100 тисяч. Для продовження гуманітарних програм до жовтня організації необхідно залучити додатково 234 мільйони доларів.
Як зазначає Politico, якщо до початку повномасштабної війни Всесвітня продовольча програма переважно закуповувала українське зерно для гуманітарних місій в інших країнах, то сьогодні вона змушена забезпечувати продовольством самих українців, які залишаються в районах бойових дій.
Раніше ми писали, що російські війська все частіше відмовляються від масованих атак ударними безпілотниками типу Shahed та переходять до поодиноких складних ударів дронами у режимі ручного керування.
