Під час військових навчань "Центр-2026" у Челябінській області Росії військові відпрацьовували не лише відбиття атаки умовного противника, а й наступальні дії для захоплення територій та створення так званої "зони безпеки" на суміжній території іншої держави Центральної Азії.
Про це повідомляють російські пропагандистські медіа з посиланням на пресслужбу Кремля.
Навчання тривають із 28 вересня до 3 жовтня. За офіційними даними, до маневрів залучили 47 тисяч військовослужбовців, близько двох тисяч одиниць озброєння та військової техніки, 90 літальних апаратів, а також 77 кораблів і суден. У них беруть участь військові контингенти Білорусі, Китаю, Киргизстану, Монголії, Пакистану та Таджикистану.
Російський правитель Володимир Путін відвідав Чебаркульський полігон у супроводі військового гелікоптера. У зв’язку з його візитом у регіоні на три доби перекрили кілька ділянок автомобільних трас, фактично ізолювавши місто Чебаркуль.
За офіційним поясненням Міністерства оборони РФ, мета маневрів — відпрацювання дій із відбиття агресії на центральноазійському напрямку та забезпечення безпеки в Каспійському регіоні.
Водночас заступник міністра оборони Росії Юнус-Бек Євкуров під час доповіді Путіну повідомив, що сценарій передбачає також наступальні операції за межами російської території. За його словами, угруповання військ після відбиття основного удару перейшло до наступу, щоб повернути контроль над захопленою територією та сформувати "зону безпеки" на суміжних землях.
У Кремлі заявили, що до навчань залучили підрозділи, які не беруть участі у війні проти України. Водночас Путін наголосив, що під час маневрів враховують досвід бойових дій, отриманий російськими військами в Україні.
Однією з держав, яка географічно відповідає опису потенційного напрямку таких дій, є Казахстан. Він межує з Челябінською областю Росії та має вихід до Каспійського моря. Водночас офіційно назву країни, проти якої спрямований сценарій навчань, не уточнювали.
Також повідомляється, що під час маневрів чотири літаки дальньої авіації завдали ударів по критично важливих об’єктах умовного противника.
Раніше ми писали, що Європейський Союз відхилив запит України на додаткову фінансову допомогу до кінця 2026 року. У Брюсселі наполягають, що для отримання подальшого фінансування українська влада має спочатку виконати взяті на себе зобов’язання щодо реформ.
