Росія могла збільшити інтенсивність атак по Україні реактивними безпілотниками типу "Шахед", намагаючись змусити українську авіацію зосередитися на перехопленні повітряних цілей. Такий сценарій може бути частиною спроб послабити можливості України на тлі активних бойових дій на фронті.
Про це йдеться в матеріалі військовослужбовця 413-го полку Сил безпілотних систем "Рейд" та експерта Defense Express Івана Киричевського.
Автор звертає увагу на матеріал, опублікований у травні російським "Центром анализа стратегии и технологии" у його неофіційному блозі bmpd. У публікації одного з профільних журналів Міністерства оборони РФ визнавали, що російські Повітряно-космічні сили не змогли досягти очікуваного результату від застосування далекобійних ракет "повітря — повітря" Р-33 і Р-37М.
У матеріалі йшлося про те, що Україна за підтримки західних партнерів змогла налагодити взаємодію винищувальної авіації, зенітних ракетних комплексів та інших компонентів наземної протиповітряної оборони. Це, за оцінкою російських авторів, обмежило можливості російських винищувачів вести повітряні бої на малих і середніх дистанціях.
У вересні 2022 року Росія почала залучати до протидії українській авіації перехоплювачі МіГ-31БМ, озброєні ракетами Р-33 із заявленою дальністю пуску до 200 км. Спочатку ці ракети розробляли для перехоплення великих повітряних цілей, зокрема американських стратегічних бомбардувальників B-52.
Згодом через обмеження МіГ-31БМ, пов’язані з маневреністю та тривалістю патрулювання, російські ВКС почали додатково використовувати винищувачі Су-35С як носії ракет Р-37М. Заявлена дальність пуску цих боєприпасів сягає 300 км.
Чому далекобійні ракети не забезпечили Росії переваги в повітрі
Як зазначає Киричевський, теоретично характеристики Р-33 і Р-37М мали б давати російській авіації значну перевагу завдяки можливості уражати цілі на великих відстанях. Однак на практиці цей потенціал обмежують кілька чинників.
У російській публікації визнавали, що українські пілоти завдяки власній майстерності та підтримці західних партнерів, зокрема отриманню даних про переміщення російських літаків і пуски ракет, змогли зменшити технологічну перевагу противника.
Крім того, фактична дальність застосування ракет залежить від умов польоту літака-носія та інших параметрів. За наведеними у матеріалі оцінками, російським літакам для ефективного використання цих ракет доводиться наближатися приблизно на 50 км до лінії бойового зіткнення. Це підвищує ризик ураження українськими засобами протиповітряної оборони.
Киричевський наводить описаний у публікації випадок із російським Су-35С, який, за твердженням авторів матеріалу, був уражений ракетою західного зенітного комплексу після небезпечного зближення з фронтом. Попри пошкодження, літак нібито зміг повернутися на аеродром. У повідомленні стверджувалося, що на його корпусі виявили 28 пробоїн.
Серед висновків російських військових аналітиків — необхідність поліпшити обмін розвідувальною інформацією між літаками ВКС РФ, а також розширити можливості керування ракетами Р-33 і Р-37М. Зокрема, йшлося про потенційну передачу керування ракетою від одного літака до іншого вже під час польоту.
На цьому тлі Киричевський припускає, що збільшення кількості атак реактивними "Шахедами", які російська сторона також називає "Геранями", може мати й іншу мету — змусити українську авіацію витрачати більше ресурсів на перехоплення безпілотників, поки на фронті тривають інтенсивні бойові дії.
Водночас експерт висловив сподівання, що ця можлива тактика Росії не принесе очікуваного результату.
