Росія протягом десятиліть сприяє підготовці іранських науковців та інженерів у сферах, знання з яких можуть мати безпосереднє застосування в оборонній промисловості та ядерній діяльності. Йдеться, зокрема, про формування між двома країнами своєрідного кадрового каналу для фахівців із технологій подвійного призначення, повідомляє Radio Free Europe/Radio Liberty.
За даними видання, розслідувальний підрозділ RFE/RL "Система" проаналізував наукові публікації за останнє десятиліття. Дослідження свідчить, що Москва і Тегеран продовжують розвивати співпрацю в технологічних напрямах, важливих для іранського військово-промислового комплексу.
Як зазначає RFE/RL, спектр таких напрямів поступово розширюється. Окрім традиційних для цієї співпраці сфер, зокрема ракетних двигунів і збагачення урану, увага приділяється електронній боротьбі, технологіям підробки GPS-сигналів для введення навігаційних систем в оману, а також використанню штучного інтелекту в безпілотних системах.
Експертка Паризького університету Sciences Po та авторка книги про російсько-іранські відносини Ніколь Граєвська зазначила, що Тегеран давно прагне отримати доступ до російських напрацювань не лише у ядерній галузі, а й у таких чутливих сферах, як штучний інтелект та аерокосмічні технології.
За її словами, наукові програми Ірану, особливо ті, що передбачають навчання аспірантів за кордоном, не завжди можна розглядати як суто академічні. Граєвська вважає, що в багатьох випадках вони пов'язані з державними структурами або можуть мати приховані цілі. Аналогічна ситуація, на її думку, може стосуватися окремих російських технічних науково-дослідних установ.
"Загалом саме Іран прагне тіснішої співпраці з Росією, а не навпаки — Росія з Іраном", — зазначила експертка.
Масштаби двосторонніх наукових контактів змінювалися залежно від політичної ситуації та характеру відносин Москви й Тегерана із західними державами. Водночас після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість громадян Ірану, які навчаються у російських університетах, суттєво збільшилася.
За наведеними у матеріалі даними, у 2025 році в російських закладах вищої освіти навчалися майже 10 тисяч іранців. Це приблизно на 42% більше, ніж двома роками раніше.
На тлі повномасштабної війни проти України російсько-іранське військово-технічне партнерство привертає дедалі більше уваги. Іран постачав Росії значні партії безпілотників, які Москва використовувала на початкових етапах повномасштабного вторгнення. Згодом Росія налагодила масштабне виробництво власних версій таких дронів на основі отриманих технологій.
Водночас співпраця має і зворотний напрямок. Експерти зазначають, що Москва також передає Тегерану власні технологічні напрацювання. Крім того, за повідомленнями, Росія надавала Ірану розвідувальну та іншу інформацію, яка могла використовуватися для підготовки ударів по американських об'єктах у районі Перської затоки.
Окремо Financial Times повідомляло, що з 2023 року Росія таємно допомагає Ірану у створенні сучасних надзвукових крилатих ракет.
Співпраця між науковцями двох країн також поступово активізується. Хоча спільні публікації російських та іранських дослідників поки що зустрічаються рідше, ніж роботи росіян із європейськими чи американськими колегами, ситуація змінюється. Зокрема, в Санкт-Петербурзькому університеті ІТМО у 2025 році кількість іранських співавторів майже досягла показника німецьких дослідників. До початку повномасштабної війни саме Німеччина була головним міжнародним науковим партнером Санкт-Петербурга.
Таким чином, наукові та освітні контакти між Росією та Іраном дедалі тісніше переплітаються з військово-технологічною співпрацею, охоплюючи не лише традиційні оборонні й ядерні напрямки, а й нові технології, які використовуються у сучасних конфліктах.
Диктатор Росії Володимир Путін заявив, що російська економіка нібито зміцнила свій суверенітет і випередила світову за темпами зростання, попри запроваджені 30 000 санкцій.
