Росія використовує ударні вертольоти для боротьби з українськими далекобійними БПЛА — Defense Express

У відкритому доступі дедалі частіше з'являються відео, на яких російські військові використовують ударні вертольоти для перехоплення українських далекобійних безпілотників. Таку тактику та можливості російської авіації проаналізували фахівці Defense Express.

Раніше подібні випадки викликали запитання щодо ефективності російських вертольотів. Зокрема, аналітики розглядали епізод, під час якого Ка-52 не зміг знищити український дрон FP-1 ракетою. Тепер додаткові відомості про тактику російських військових опублікувала аналітична структура Jamestown Foundation. На основі одного з описаних епізодів експерти спробували порівняти можливості Ми-28 та Ка-52М у боротьбі з українськими БПЛА.

За інформацією Jamestown Foundation, ще восени 2023 року російське військове командування сформувало кілька спеціалізованих вертолітних груп. Їхнім основним завданням було перехоплення українських безпілотників, які атакували цілі в глибокому тилу Росії. Ці підрозділи підпорядковувалися безпосередньо командуванню дивізій протиповітряної оборони на території РФ.

До складу кожної групи входили два ударні та один допоміжний вертольоти. Вони мали перебувати в режимі "готовність №2", тобто бути здатними піднятися в повітря протягом 25 хвилин після отримання наказу.

Як стверджують автори дослідження, перший випадок успішного перехоплення українського безпілотника російським вертольотом датований серпнем 2023 року. Тоді в операції брав участь Ми-28Н. Наступний подібний епізод зафіксували лише в листопаді 2024 року — цього разу йшлося про Ка-52М.

За наведеними даними, під час того перехоплення екіпаж Ка-52М знищив три повітряні цілі, використавши дві ракети класу "повітря — повітря" "Игла-С" та 65 пострілів із 30-мм гармати.

У матеріалі також наведено статистику за листопад і грудень 2024 року. Згідно з нею, російські вертолітні групи на Ми-28 та Ка-52М нібито перехопили загалом 59 повітряних цілей. При цьому 71% уражень, за твердженням авторів дослідження, припав на ракети "Игла-С", а решту 29% забезпечили бортові гармати.

Орієнтовна відстань від об'єктів, які прикривали вертолітні групи, до рубежу перехоплення становила близько 50 кілометрів.

У дослідженні також зазначається, що кращі результати нібито демонстрували Ка-52М. Це пояснюють більш досконалим бортовим обладнанням цих машин. На ефективність перехоплень, за оцінками аналітиків, впливали й погодні умови: погана видимість та обмерзання окремих елементів вертольотів могли ускладнювати виконання завдань.

Водночас у Defense Express застерігають, що наведені показники не дають повної картини реальних можливостей російської авіації. Інформація є фрагментарною і радше відображає те, як самі російські військові оцінюють ефективність Ми-28 та Ка-52М у протидії українським ударним безпілотникам.

Окрему увагу експерти звернули на твердження про переважне використання ракет "Игла-С". Якщо ці дані відповідають дійсності, українським розробникам далекобійних БПЛА варто розглянути можливість встановлення на них систем відстрілу теплових пасток.

Як приклад аналітики наводять російську крилату ракету Х-101 у модифікації "Изделие 504АП", яку оснастили станцією постановки перешкод СП-504. Вона призначена для протидії ракетам із тепловим наведенням.

Однак, як підкреслюють у Defense Express, залишається відкритим питання, чи можливо реалізувати подібне технічне рішення на українських далекобійних безпілотниках на практиці.

У жовтні 2026 року Сили безпілотних систем (СБС) зафіксували найвищий від початку повномасштабного вторгнення показник ураження живої сили російської армії. За місяць українські військові відзвітували про 16 796 уражених окупантів.