Росія почала використовувати на війні проти України християнські реліквії, зокрема частини останків середньовічних князів, як моральну підтримку для військових і водночас як елемент релігійного виправдання війни.
Про це пише CNN.
На початку вересня російським військовим передали фрагмент останків князя Дмитра Донського — частину його правої руки. У Росії його прославляють як переможця Куликовської битви 1380 року. Представники Московського патріархату заявили, що святий князь символічно перебуватиме "пліч-о-пліч" із російськими військовими. Після цього реліквію почали перевозити між військовими базами на тимчасово окупованих територіях України.
Релігієзнавець Сергій Чапнін вважає, що використання таких святинь є частиною ширшої кампанії, у межах якої російська влада та церква намагаються надати війні образ справедливої та виправданої боротьби.
"Церква практично злилася з державою настільки, що їх неможливо розрізнити", — зазначив він.
За словами дослідника, постать Дмитра Донського має для російської пропаганди не лише релігійне, а й політичне значення. Князя представляють передусім як захисника батьківщини, а не як завойовника. На думку Чапніна, через такі історичні образи російська влада прагне сформувати уявлення про Росію як державу, яка нібито лише обороняється. Він називає це "мобілізаційним міфом", покликаним впливати на сприйняття війни суспільством.
Відправлення православних реліквій до російських військових не є новою практикою. Раніше на фронт передавали частини останків князя Олександра Невського, якого в Росії також використовують як символ військової слави.
Водночас представники духовенства, які критикують політику Кремля, не вважають таку практику проявом християнської традиції. Православний священник та історик Олександр Занемонець заявив, що використання реліквій у цьому контексті є радше способом залучення церкви до "патріотичних" і політичних цілей держави.
Водночас на фронті частина російських військових справді звертається до релігії. Один із колишніх військовослужбовців розповів CNN, що солдати моляться перед бойовими завданнями, а польові священники відвідують військові підрозділи та шпиталі. Інший військовий назвав можливість поспілкуватися зі священником, помолитися або доторкнутися до святині важливою моральною підтримкою.
Підтримка російської армії з боку Російської православної церкви водночас викликає дискусії навіть серед духовенства. Російський священник Апостольської православної церкви, яка не входить до складу РПЦ, Григорій Міхнов-Вайтенко, який допомагає українським біженцям, наголосив на суперечності між духовною допомогою військовим і використанням релігії для формування певного сприйняття війни.
"Ми повинні підтримувати людей, зокрема тих, хто носить військову форму. Але питання в тому, як ми їх підтримуємо. З одного боку, (ви повинні) не відмовляти людям у духовній допомозі, а з іншого, не вводити їх у ілюзію", — сказав він.
Диктатор Росії Володимир Путін повідомив, що Москва нібито "була готова повернутися до переговорів" із Києвом після завершення виборів, однак ці плани, за його словами, зруйнували атаки на столицю РФ та виборчі дільниці.
